Новокорсунська
НОВОКО́РСУНСЬКА — станиця у Тимашовському районі Краснодарського краю РФ. Знаходиться на берегах р. Лівий Бейсужок, за 95 км від м. Краснодар та 19 км від райцентру. Є адм. центром сільс. поселення, до якого входять станиця Н. (станом на 2010 мешкало 4945 осіб) і х. Червоноармійський (154). У 1809 частина козаків Корсун. курін. поселення Чорномор. козац. війська була переміщена на р. Лівий Бейсужок, де разом із переселенцями (козаками з Полтав. і Черніг. губ.) заснувала Новокорсун. курінне поселення Бейсуз. округу. Назва походить від Корсун. куреня Війська Запорозького і Чорномор. козац. війська. 1815 зведена церква св. архідиякона Стефана. Від 1842 — станиця Катеринодар. округу, від 1860 — у складі Кубан. обл. і Кубан. козац. війська. Від 1870 належала до Катеринодар. пов., від 1888 –Темрюц., від 1890 — Кавказ. відділу Кубан. обл. 1861 у станиці було 216 дворів і 1139 мешканців, 1880 — відповідно 275 і 2438, 1909 — 722 і 6777. На поч. 20 ст. громад. землі станиці складали 17 289 дес., душовий наділ — 12 дес. 1917 діяло по 2 водяних і парових та 6 вітряних млинів, 2 цегел. заводи, 7 лавок, 1 кузня, 5 пасік. 1864 відкрито першу школу, 1875 — церк.-парафіял. училище, 1903 — початк. жін. училище, 1908 — 2-класне початк. училище. До приходу місц. церкви належали хутори на юртовій землі (громад. земел. наділ) станиці: Очеретувата Балка, Незамайка, Чернігівські, Галущанські, Церковні. На х. Незамайка на землі, подарованій приват. особами, відкрито подвір’я Покров. жін. монастиря. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1937 — у складі Краснодар. краю. Серед уродженців — Герої Рад. Союзу Г. Ситник і В. Губа.
Рекомендована література
- Михайлов Н. Т. Ставропольская губерния и Кубанская область: (Обзор городов, сел, станиц и хуторов): Справоч. по Ставроп. епархии. Екатеринодар, 1910;
- Азаренкова А. С., Бондарь И. Ю., Вертышева Н. С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793–1985 гг.). Краснодар, 1986.
Фотоілюстрації
