Новолимарівка

НОВОЛИ́МАРІВКА  — село Старобільського (до липня 2020 — Біловодського) району Луганської області. 2017 Новолимарів. сільс. раду (підпорядк. села Крейдяне та Роздолля) приєднано до Біловод. селищ. об’єдна­ної територіал. громади. Н. знаходиться на р. Деркул (притока Сіверського Дінця), за 100 км від Луганська, 120 км від м. Сіверськодонецьк, 10 км від смт Біловодськ, 70 км від залізнич. ст. Старобільськ і бл. 25 км від кордону з РФ (Ростов. обл.). Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — пам’ятка природи Балка Крейдяний яр (охорон. статус від 2015, 45,24 га) і заказник Балка Ковильна (від 2016, 88,26 га); місц. — пам’ятки природи Ясенева захисна лісосмуга (від 1971, 15,09 га; усі — ботан.) і Зарічна (від 2010, 245,7 га, комплексна), заказник Новолимарівський (від 1998, 1500 га, заг.-зоол.). Пл. села 2,91 км². За переписом насел. 2001, проживали 819 осіб; станом на 2019 — 767 осіб; переважно українці (бл. 80 %), а також багато росіян (бл. 20 %). Пам’ятки археології місц. значення: 2 поселення епохи бронзи та 2 поселення раннього середньовіччя. Н. засн. 1819 побл. слободи Лимарівка (нині село Біловод. громади) водночас з будівництвом Лимарівсь­кого кінного заводу № 61 (нині комплекс його споруд є пам’ят­кою архітектури нац. значення). До 1835 — у складі Слобід.-Укр., 1835–1920 — Харків. губ.; до 1923 — Старобіл. пов. Адміністративно Н. належала до Курячів. волості (див. с. Курячівка Марків. громади Луган. обл.). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — село Донец. губ.; 1923–30, 1933–38 — Старобіл. округи; 1932–38 — Донец., від 1938 — Луган. (до 1958 та 1970–90 — Ворошиловгр.) обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від червня 1942 до січня 1943 — під нім. окупацією. Встановлено па­м’ятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. 1960 у межі Н. включено с. Кіровка (раніше — х. Царський, або Прищепів). До 1987 Н. була підпорядк. Кононів. сільс. раді. Розвідано поклади буд. крейди. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. На Біловодщині популярний фольклор. вокал. колектив «Надія». Серед видат. уродженців — поет, прозаїк, перекладач С. Чирков, краєзнавець М. Дятченко (був дир. Біловод. краєзн. музею, якому присвоєно його ім’я), учасник 2-ї світової вій­ни, Герой Радянського Союзу С. Гончаров.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю