Номис Матвій

НО́МИС Матвій (справж. — Симонов Матвій Терентійович, псевд. — Білокопитенко Василь; 17(29). 11. 1823, с. Заріг Лубен. пов. Полтав. губ., нині Лубен. р-ну Полтав. обл. — 26. 12. 1900(08. 01. 1901), м. Лубни) — етнограф, фольклорист, письменник, культурний діяч. Батько Надії Матвіївни, дід Надії Костянтинівни Кибальчич. Навч. у Переяслав. духов. школі (нині Київ. обл., 1835–40), Полтав. гімназії (1840–44), закін. філос. факультет Університету св. Володимира у Києві зі ступ. канд. н. (1848). Учителював у Ніжин. (нині Черніг. обл.) і Немирів. (нині Вінн. обл.) г-зіях. Від 1855 служив чиновником у С.-Пе­тербурзі, Пскові (Росія), Катеринославі (нині Дніпро), Житомирі. Від 1873 — директор чол. гімназії, від 1877 — голова земства, мировий суддя в Лубнах. Друкуватися почав від 1858. Спів­пра­цював із ж. «Русская бесѣда», «Основа», «Кіевская старина». Разом із В. Білозерським і Д. Каменецьким керував друкарнею П. Куліша в С.-Пе­тербурзі, де видано «Кобзарь» Т. Шевченка (1860). Гол. праця — «Украінські приказки, прислівъя и таке инше» (С.-Пе­тербург, 1864; перевид. 1928, 1985), що містить бл. 15 тис. записів. Частину матеріалів Н. використав із тогочас. укр. літ-ри, зокрема творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, М. Костомарова, Марка Вовчка. Збірку укладено не за алфавіт., а темат. принципом, при цьому вказано, кому належав запис, місцевість, де його було зафіксовано, а також наведено варіанти ін. регіонів; у її основу покладено зб. О. Марковича (бл. 50 тис. записів). Видання охопило значну тер. — від Слобожанщини до Галичини. У ньому вперше зібрано автор. фразеологізми Т. Шевченка. За оцінкою М. Грушевського, це перше науково зроблене видання в укр. етнографії, що перевершило ін. слов’ян. збірки приказок («Зап. НТШ», 1901, т. 40). Цензурні купюри збірки видав М. Возняк («Зап. НТШ», 1909, т. 88). Н. також опублікував зб. «Разсказы» (К., 1900). За 5 р. до смерті він продав свій хутір і пожертвував значні суми на громад. справи, зокрема на НТШ.

Рекомендована література

1. Одарченко П., Струмінський Б., Кононенко-Мойл Н., Шевельов Ю. Фольк­льорний збірник Матвія Номиса. Саут-Бавнд-Брук, 1985;
   Google Scholar Internet
2. Охріменко П. Вшанування пам’яті Матвія Номиса у Лубнах // НТЕ. 1994. № 2–3;
   Google Scholar Internet
3. Одарченко П. Упорядник класичної збірки українських народних прислів’їв та приказок: штрихи до портрета видатного народознавця 19 ст. М. Номиса // Там само. 2002. № 1/2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю