Неллі Володимир Олександрович

НЕ́ЛЛІ Володимир Олександрович (сценічне ім’я — Неллі-Влад; 05(17). 02. 1895, Рівне — 22. 01. 1980, Київ) — режисер, педагог. Професор (1961). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946), нар. арт. Чечено-Інгус. АРСР (1944). Закін. мед. факультет Університету св. Володимира, студію театру «Соловцов» у Києві (обидва — 1919). Брав участь у виставах К. Марджанова (2-й театр УСРР ім. Леніна, Київ), В. Мейєрхольда (1-й театр РСФРР, Москва). Працював у театрах Мос­кви, Харкова, Саратова (РФ), Одеси. 1931–66 (з перервами) — у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки: 1931–34 — худож. кер. Водночас від 1934 (з перервами) викладав у Київ. інституті театр. мистецтва: 1947–52, від 1960 — завідувач кафедри режисури. Серед учнів — В. Бегма, О. Кужельний, Ю. Мажуга, В. Малахов, Б. Мешкіс, А. Паламаренко, В. Рудницький, А. Слісаренко, Ф. Стригун. Н. розпочав режисер. діяльність на поч. 1920-х рр., належав до того режисер. покоління, чиї погляди і смаки формувалися в буремні роки т. зв. театр. Жовтня. З часом відмовився від ексцентризму і набув упевненості та свободи в реаліст. сфері. Режисер. манера Н. відрізнялася пошуком гострих, оригін., образних рішень, високою мірою культури, уважним ставленням до побут., істор. «дрібниць», прекрас. відчуттям міри, твор. підходом до вирішення сценіч. задач. Кожна сцена у виставах режисера — жива зміна картин життя із притаманною їм атмосферою, настроєм, внутр. зв’язком подій і слів. Автор праць «Робота режисера» (1962), «Про режисуру» (1977; обидві — Київ); низки публікацій, присвяч. театр. діячам, зокрема В. Вишневському, І. Мар’яненку, В. Халатову, К. Хохлову, В. Чаговцю. Про Н. знято д/ф «Ваш Неллі-Влад» (2006, реж. О. Трощановська).

Рекомендована література

1. Макарчук Г. Слово про вчителя // УТ. 1995. № 3.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю