НЕ́Л­ЛІ Володимир Олександрович (сценічне імʼя — Неллі-Влад; 05(17). 02. 1895, Рівне — 22. 01. 1980, Київ) — режисер, педагог. Професор (1961). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946), нар. арт. Чечено-Інгус. АРСР (1944). Закін. мед. факультет Університету св. Володимира, студію театру «Соловцов» у Києві (обидва — 1919). Брав участь у ви­ставах К. Марджанова (2-й театр УСРР ім. Леніна, Київ), В. Мейєрхольда (1-й театр РСФРР, Москва). Працював у театрах Мос­кви, Харкова, Саратова (РФ), Одеси. 1931–66 (з пере­рвами) — у Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки: 1931–34 — худож. кер. Водночас від 1934 (з пере­рвами) викладав у Київ. ін­ституті театр. мистецтва: 1947–52, від 1960 — завідувач кафедри режисури. Серед учнів — В. Бегма, О. Кужельний, Ю. Мажуга, В. Малахов, Б. Мешкіс, А. Паламаренко, В. Рудницький, А. Слісаренко, В. Супрунов, Ф. Стригун. Н. роз­почав режисер. діяльність на поч. 1920-х рр., належав до того режисер. поколі­н­ня, чиї по­гляди і смаки формувалися в буремні роки т. зв. театр. Жовтня. З часом від­мовився від екс­центризму і набув упевненості та свободи в реаліст. сфері. Режисер. манера Н. від­різнялася пошуком гострих, оригін., образних рішень, високою мірою культури, уважним ставле­н­ням до побут., істор. «дрібниць», прекрас. від­чу­т­тям міри, твор. під­ходом до виріше­н­ня сценіч. задач. Кожна сцена у ви­ставах режисера — жива зміна картин життя із притаман­ною їм атмо­сферою, на­строєм, внутр. звʼязком подій і слів. Автор праць «Робота режисера» (1962), «Про режисуру» (1977; обидві — Київ); низки публікацій, присвяч. театр. діячам, зокрема В. Вишневському, І. Марʼяненку, В. Халатову, К. Хохлову, В. Чаговцю. Про Н. знято д/ф «Ваш Неллі-Влад» (2006, реж. О. Трощановська).