Нельговський Василь Олексійович

НЕЛЬГО́ВСЬКИЙ Василь Олексійович (1873 — після 1924) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Перебував на військ. службі у рос. армії, зокрема у 47-му піхот. Укр. полку (Вінниця). Учасник 1-ї світової вій­ни: командир полку, бригади, ос­тання посада — начштабу дивізії у званні підполковника. 1918 — співорганізатор Звенигород. коша Вільного козацтва; 1919 — нач­штабу 4-ї Київ. дивізії Армії УНР; під час 1-го Зимового походу — командир Збір. бригади цієї дивізії; 1920 — пом. нач. 4-ї Київ. стрілец. дивізії Армії УНР. Брав участь у боях із більшовиками та денікінцями. Від січня 1921 проживав у таборі для інтернованих Александрув Куявський побл. м. Торунь (Польща). За завданням Повстан.-партизан. штабу 2-го Зимового походу очолив спец. групу (16 старшин і 14 підстаршин), яка першою 19 вересня 1921 перетнула польс.-рад. кордон із завданням провести розвідку у Звягел., Мозир., Житомир., Радомишл., Овруц. пов., встановити зв’язки із представниками підпіл. Заг.-укр. повстан. штабу (Київ), забезпечити перехід кордону Поділ. і Волин. групами. З часом загін зріс до 150-ти осіб. Після декількох боїв із більшов. частинами та поразки гол. сил 2-го Зимового походу під командуванням генерал-хорунжого Ю. Тютюнника 20 листопада 1921 повернувся на тер. Польщі. Мешкав у м. Каліш, після 1924 подальша доля невідома.

Рекомендована література

1. Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраїни. Х., 1924;
   Google Scholar Internet
2. Ващенко П. До рейду 1921 року // За Державність. Каліш, 1932. Ч. 3;
   Google Scholar Internet
3. Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007;
   Google Scholar Internet
4. A. Ko­lańczuk. Ukraińscy generałowie w Polsce. Emigranci polityczni: Słownik biogra­ficz­ny. Przemyśl, 2009.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю