Немировськи Ірен
НЕМИРО́ВСЬКИ Ірен (Némirovsky Irène; 11(24). 02. 1903, Київ — 19. 08. 1942) — французька письменниця. Народилася в замож. євр. родині. Після більшов. перевороту 1917 сім’я Н. переїхала до Фінляндії, а 1919 емігрувала до Франції. Навч. у Сорбон. університеті в Парижі. 1939 разом із родиною прийняла католицтво. 13 липня 1942 заарешт. франц. поліцією за своє походження, 17 липня цього ж року депортов. у концтабір Аушвіц (Польща), де й загинула. Авторка багатьох романів, збірок оповідань, біографії А. Чехова («La Vie de Tchekhov», 1946). Твори Н. написані в реаліст. манері. Її довоєнні романи присвячені драм. міжособистіс. стосункам. Оповіді знач. мірою ґрунтуються на досвіді її заможної, проте недруж. родини. Перший твір, що мав успіх, — роман «David Golder» («Давид Ґольдер», 1929), оповідає історію батька родини, до якого дружина й дочка ставляться винятково як до джерела свого добробуту. Події перших розділів роману «Le Vin de solitude» («Вино самотності», 1935) та роману «Les Chiens et les loups» («Собаки й вовки», 1940) розгортаються в Києві, а коли розпочався більшов. переворот у Росії, родини героїв змушені були емігрувати до Парижу, як і свого часу сім’я Н. Письменниця розвивала теми деструктив. стосунків юної дочки із матір’ю, яка сприймає власне материнство лише як тягар, взаємин дівчинки з київ. євр. родини серед. достатку зі своїм дуже замож. родичем, що мешкав в особняку на київ. пагорбах, тощо. Найвідоміший твір — «Suite française» («Французька сюїта») — остан. недописаний роман Н., про події деморалізов. Франції, окупов. нацистами. Письменниця безжалісно описує французів, які не витримують випробувань важких часів, втрачаючи співчуття до ближніх і порядність. Цей роман надрук. лише 2004. Дочки Н. не наважувалися відкрити валізу з рукописом своєї матері. Це сталося після побут. аварії, коли рукопису загрожувало знищення. Лише тоді старша дочка письменниці Д. Епштейн розшифрувала рукопис і передала його до видавництва. Роман став бестселером у Франції, отримав поважну літ. премію «Ренодо» (2005) й світ. визнання, згодом його перекладено багатьма мовами. Укр. мовою окремі твори Н. переклали Г. Малець, О. Соломарська. Деякі її романи екранізовано: «Давид Ґольдер» (реж. Ж. Дювів’є), «Бал» (реж. В. Тьєль; обидва — 1931), «Французька сюїта» (2014, реж. С. Діб; усі — Франція), «Доню, радість моя» (Велика Британія, 1950, реж. Ґ. Ратоф, екранізація роману «Давид Ґольдер»). За романом «Бал» франц.-арґентин. композитор О. Страсной створив однойм. оперу, яку поставлено в Гамбур. опер. театрі (Німеччина, 2010).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Le Malentendu. 1926; L’Enfant génial. 1927; L’Ennemie. 1928; Le Bal. 1929; Les Mouches d’automne. 1931; L’Affaire Courilof. 1932; Le Pion sur l’échiquier. 1934; Jézabel. 1936; La Proie. 1938; Deux. 1938; Le maître des âmes. 1939; Les Biens de ce monde. 1941; Les Feux de l’automne. 1957; Chaleur du sang. 2007 (усі — Париж); укр. перекл. — Вино самотності. 2011; Французька сюїта. 2012; Бал. 2016 (усі — Київ).
Рекомендована література
- J. Weiss. Irène Némirovsky: Her Life and Works. Stanford, 2007;
- O. Philipponnat, P. Lienhardt. La Vie d’Irène Némirovsky. Paris, 2007;
- Кононенко Є. «Французька сюїта» з київським корінням // Україна молода. 2008, 17 груд.;
- É. Gille. Le Mirador: mémoires rêvés. Paris, 2012;
- S. R. Suleiman. La question Némirovsky: Vie, mort et héritage d’une écrivaine juive dans la France du XXe siècle. Paris, 2017.