Немировський Михайло Якович
НЕМИРО́ВСЬКИЙ Михайло Якович (13. 07. 1883, Полтава — 07. 02. 1965) — мовознавець. Закін. філол. і юрид. факультети Новорос. університету в Одесі, де й викладав. Від 1921 — в Катеринослав. ІНО (нині Дніпро); 1926–42 — завідувач кафедри російської мови Пн.-Осетин. пед. інституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, РФ). Під час 2-ї світової війни — науковий співробітник Інституту мови і мислення ІНО в Єревані. Від 1944 — завідувач кафедри заг. і рос. мовознавства Ростов. університету (м. Ростов-на-Дону, РФ). Вивчав питання індоєвроп., заг., словʼян., рос. і кавказ. мовознавства. Автор низки статей у «БСЭ» та «Литературной энциклопедии».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лингвистическая география и ее значение // Изв. Горского пед. ин-та. Владикавказ, 1926. Т. 3; Из прошлого и настоящего кавказской лингвистики. Владикавказ, 1928; К научной постановке исследования чеченской группы северокавказских языков. Владикавказ, 1930; К современному состоянию кавказской лингвистики. Владикавказ, 1930; Языковое единство славян // Ученые зап. Ростовского-на-Дону університета. 1945. Т. 4. Русское языковедение. Вып. 1; К вопросу о так называемой субстантивации // Вопр. славян. языкознания. 1953. Кн. 3; Народные истоки словосложения в славянских языках // Там само. 1955. Кн. 4.
Людина 