Немировський Олександр Осипович
НЕМИРО́ВСЬКИЙ Олександр Осипович (1845, Полтава — 17. 07. 1914, Німеччина, похов. у м. Саратов, Росія) — громадський діяч, письменник. Після закінчення юрид. факультету Моск. університету жив і працював у Саратові: від 1876 — товариш (заст.) прокурора окруж. суду, адвокат, від 1878 — гласний міської Думи, 1888–1907 очолював Раду товариства взаєм. кредитування та міський комітет піклування про нар. тверезість, 1901–05 — міський голова. Сприяв створенню Саратов. університету. Від 1906 — у С.-Петербурзі, де на запрошення П. Столипіна обійняв посаду керуючого міським відділом МВС. Незадовго до смерті був признач. чиновником з особливих доручень 4-го кл. при міністрі внутр. справ. Автор праць «Перспективы русской промышленности и торговли» (1906) та «Реформа городского самоуправления» (1911; обидві — С.-Петербург). Написав поему «Иудушка», опублікував повість «Напасть» у ж. «Русское богатство» (1896, № 7–10; окреме вид. — С.-Петербург, 1898). Друкувався у г. «Саратовский дневник» та «Саратовский листок».
Рекомендована література
- [Некролог] // Истор. вест. 1914. № 9;
- Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. П., 1914;
- Давыдов В. Московская, 48: Дом адвоката, Городского Головы, литератора Немировского // Газ. недели в Саратове. 2017, 28 марта;
- Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых от начала русской образованности до наших дней. Т. 1–6. С. Петербург, 1889–1904.