Немітц Олександр Васильович

Визначення і загальна характеристика

НЕ́МІТЦ Олександр Васильович (26. 07(07. 08). 1879, с. Котюжани Бес­сараб. губ., нині Бричан. р-ну, Молдова — 01. 10. 1967, м. Ялта, нині АР Крим, похов. у Севастополі) — військовик. Віце-адмірал (1941). Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Мор. кадет. корпус (1899), офіцер. артилер. класи (1903), Мор. академію (1912). Від 1899 служив на Чорномор. флоті. 1905 від­мовився командувати роз­стрілом пов­сталих моряків із навч. судна «Прут». Під час 1-ї світової вій­ни командував канонер. човном «Донець» (1915), 1-м дивізіоном есмінців (1916), мін­ною дивізією (1917). У квітні 1917 обраний головою Союзу офіцерів-республіканців Чорномор. флоту. Брав участь в українізації військ.-мор. сил. У липні 1917 Тимчас. урядом Росії за погодже­н­ням з УЦР при­знач. командувачем Чорномор. флоту. Після більшов. пере­вороту 1917 надіслав теле­граму Ген. секр. військ. справ УНР про ви­зна­н­ня флотом влади УНР. У грудні того ж року ві­ді­йшов від справ, деякий час мешкав у Одесі. Від 1919 — на службі у Червоній армії, зокрема був нач­штабу Пд. групи військ під командува­н­ням Й. Якіра. 1920–21 — командувач Мор. силами РСФРР. Від­тоді — на викладац. роботі, від 1947 — у від­ставці.

Літ.: Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

К. Є. Науменко

Завантажити статтю