Немітц Олександр Васильович
НЕ́МІТЦ Олександр Васильович (26. 07(07. 08). 1879, с. Котюжани Бессараб. губ., нині Бричан. р-ну, Молдова — 01. 10. 1967, м. Ялта, нині АР Крим, похов. у Севастополі) — військовик. Віце-адмірал (1941). Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Мор. кадет. корпус (1899), офіцер. артилер. класи (1903), Мор. академію (1912). Від 1899 служив на Чорномор. флоті. 1905 відмовився командувати розстрілом повсталих моряків із навч. судна «Прут». Під час 1-ї світової війни командував канонер. човном «Донець» (1915), 1-м дивізіоном есмінців (1916), мінною дивізією (1917). У квітні 1917 обраний головою Союзу офіцерів-республіканців Чорномор. флоту. Брав участь в українізації військ.-мор. сил. У липні 1917 Тимчас. урядом Росії за погодженням з УЦР признач. командувачем Чорномор. флоту. Після більшов. перевороту 1917 надіслав телеграму Ген. секр. військ. справ УНР про визнання флотом влади УНР. У грудні того ж року відійшов від справ, деякий час мешкав у Одесі. Від 1919 — на службі у Червоній армії, зокрема був начштабу Пд. групи військ під командуванням Й. Якіра. 1920–21 — командувач Мор. силами РСФРР. Відтоді — на викладац. роботі, від 1947 — у відставці.
Рекомендована література
- Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.