Немліхер Леонід Якович
НЕМЛІ́ХЕР Леонід Якович (22. 06. 1891, м. Конотоп Черніг. губ., нині Сум. обл. — 03. 06. 1963) — лікар-невропатолог. Доктор медичних наук (1937), професор (1939). Мед. освіту здобув у Берлін. університеті та Університеті св. Володимира в Києві (1917). Під час 1-ї світової війни — військ. лікар. 1922–37 працював в Укр. психоневрол. інституті (Харків); від 1937 — завідувач відділу нерв. хвороб Харків. НДІ материнства та дитинства. 1941–43 — на евакуації в Іркутську, 1944–52 — завідувач кафедри нерв. хвороб Хабаров. мед. інституту (обидва — РФ); від 1952 — консультант лікув.-профілакт. закладів Риґи. Наукові дослідження: нарколепсія, кожевників. епілепсія, розсіяний склероз, ураження нерв. системи під час вірус. захворювань, нейроінфекції.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Этиология эпидемического энцефалита. Х., 1926; Рефлекс малого пальца стопы (Пусеппа) в частности, при эпидемическом энцефалите. Х., 1926 (співавт.); Неврастения и истерия. Х., 1928; 1929; По поводу так называемых общих неврозов. Х., 1929; Проблема боли. Хабаровск, 1947.
Рекомендована література
- Бойко Т. А. История Дальневосточного государственного медицинского университета в биографиях сотрудников: К 150-летию Хабаровска. Хабаровск, 2008.
Завантажити статтю
Людина 
