Ненасильство

НЕНАСИ́ЛЬСТВО — морально-етичний принцип, одна із засадничих соціальних цінностей, що стверджує відмову від спричинення шкоди (зла, болю, страждання) іншим людям. Антиподом Н. є насильство. В ос­нові філософії Н. лежить заперечення брутальної сили як засобу досягнення цілей, підґрунтя влади та управління. Глибинний сенс Н. — самообмеження будь-якої сили, обстоювання необхідності прямувати шляхом терпимості, довіри, діалогу. На рівні ідеалу Н. стверджує гуманізм і альтруїзм, облаштування суспільства, де люди долають атавістичні прояви насильства та не вдаються до екстремальних засобів сили, примусу й терору. Н. є дієвим чинником формування цивілізованих відносин безвідносно до того, якою мірою ідеали Н. можуть бути втілені в реальне життя. Прихильники Н. виступають проти всіх чинників, що принижують людську гідність, а також проти усіх форм агресії.

Ідея Н. має глибокі корені у культурній традиції (принцип агімси в буддизмі, джайнізмі та індуїзмі — незаподіяння шкоди живому; едикт царя Ашоки про необхідність Н. та ін.). Можливість та необхідність Н. на доктринальному рівні почали усвідомлювати разом із виникненням філософського світогляду. Від часів формування і вкорінення ліберальних соціальних систем Н. стало одним із елементів новочасного соціального порядку, де прояви насильства мають тенденцію до мінімізації та локалізації. Держава та її інституції монополізують право на здійснення легітимного примусу і насильства, громадянське ж суспільство стає середовищем, в якому стверджується Н., а конфлікти вирішують без посередництва сили. У цивілізованих країнах поступово скасовують тортури, привселюдні катування і страти, а згодом поширення набула відмова від смертельної кари як такої. У 20 ст. Н. стало засобом політичної боротьби.

Ідеї неспротиву злу силою, які відстоював Л. Толстой, вплинули на індійського релігійного та національного лідера М. Ганді. Останній своєю проповіддю «наполегливості в істині» (сатьяграхи) зробив Н. переможною стратегією у боротьбі за визволення Індії від британського володарювання. Відомим прихильником Н. був видатний борець за права афроамериканців у США проповідник М.-Л. Кінґ.

Філософською та інституціональною формою Н. є пацифізм, а також більшість правозахисних рухів.

Завантажити статтю