Ненасильство

Визначення і загальна характеристика

НЕНАСИ́ЛЬСТВО — морально-етичний принцип, одна із засадничих соціальних цін­ностей, що стверджує від­мову від спричине­н­ня шкоди (зла, болю, страж­да­н­ня) іншим людям. Антиподом Н. є насильство. В ос­нові філософії Н. лежить заперече­н­ня брутальної сили як засобу досягне­н­ня цілей, під­ґрунтя влади та управлі­н­ня. Глибин­ний сенс Н. — самооб­меже­н­ня будь-якої сили, об­стоюва­н­ня необхідності прямувати шляхом терпимості, довіри, діалогу. На рівні ідеалу Н. стверджує гуманізм і альтруїзм, облаштува­н­ня су­спільства, де люди долають атавістичні прояви насильства та не вдаються до екс­тремальних засобів сили, примусу й терору. Н. є дієвим чин­ником формува­н­ня цивілізованих від­носин без­від­носно до того, якою мірою ідеали Н. можуть бути втілені в реальне життя. Прихильники Н. ви­ступають проти всіх чин­ників, що принижують людську гідність, а також проти усіх форм агресії.

Ідея Н. має глибокі корені у культурній традиції (принцип агімси в буд­дизмі, джайнізмі та індуїзмі — незаподія­н­ня шкоди живому; едикт царя Ашоки про необхідність Н. та ін.). Можливість та необхідність Н. на доктринальному рівні почали усві­домлювати разом із виникне­н­ням філософського світо­гляду. Від часів формува­н­ня і вкоріне­н­ня ліберальних соціальних систем Н. стало одним із елементів новочасного соціального порядку, де прояви насильства мають тенденцію до мінімізації та локалізації. Держава та її ін­ституції монополізують право на здійсне­н­ня легітимного примусу і насильства, громадянське ж су­спільство стає середовищем, в якому стверджується Н., а конфлікти вирішують без посередництва сили. У цивілізованих країнах по­ступово скасовують тортури, привселюдні катува­н­ня і страти, а згодом пошире­н­ня набула від­мова від смертельної кари як такої. У 20 ст. Н. стало засобом політичної боротьби.

Ідеї нес­противу злу силою, які від­стоював Л. Тол­стой, вплинули на індійського релігійного та національного лідера М. Ганді. Остан­ній своєю проповід­дю «наполегливості в істині» (сатьяграхи) зробив Н. пере­можною стратегією у боротьбі за визволе­н­ня Індії від британського володарюва­н­ня. Ві­домим прихильником Н. був видатний борець за права афроамериканців у США проповід­ник М.-Л. Кінґ.

Філософською та ін­ституціональною формою Н. є пацифізм, а також більшість правозахисних рухів.

В. Г. Нестеренко

Завантажити статтю