Неохристиянство

НЕОХРИСТИЯ́НСТВО — релігійні течії, що виникають у межах традиційного християнства з метою приведе­н­ня його до вимог часу. Від серед. 20 ст. християн. Європа й Америка зіткнулися з появою числен. від­галужень заг.-християн., євангеліст. характеру, пере­важно від проте­стант. Церков (див. Проте­стантизм). Ново­створ. Церкви базуються на Біблії як осн. віро­­сповід. джерелі і на особі Ісуса Христа як центр. фігурі своїх реліг. доктрин. Для неохристиян. груп характерні: критика ортодоксал. християнства за від­хід від первіс. традицій; оголоше­н­ня своєї Церкви єдиноістин., від­роджувал. рухом євангел. християнства, навіть месіанським у спасін­ні Христової віри; досконале зна­н­ня Біб­лії з до­зволом вільного її прочита­н­ня та влас. інтер­претаціями, під­несе­н­ня їх до рангу віро­­сповід. джерел (додатк. писа­н­ня, одкрове­н­ня), авторитетніших часом за Біблію; ви­зна­н­ня Ісуса Христа поруч із своїм лідером — керівник Церкви, якого вважають пророком, посланцем Бога. Від істор. християнства Н. від­різняється своїм ро­зумі­н­ням Трійці, природи Ісуса Христа, сутності Святого Духа, пекла й раю тощо. В Україні Н. пред­ставлене різноманіт. харизматич. Церквами, серед них — Християн. місія «Ем­мануїл», «Лів­обережна церква Христа», «Церква скелі», «Нове життя», «Боже слово», «Хвала і поклоні­н­ня». Найбільшими харизматич. течіями в Україні є Обʼ­єдн. Повного Євангелія (361 організація), Укр. Християн. Євангел. Церква (146), «Від­родже­н­ня» (137), «Нове поколі­н­ня» (84), Церква Живого Бога (57); нео­проте­стантизм ре­презентують Ново­апостольська Церква (53 організації), Церква Христа (119), Церква Ісуса Христа Святих остан. днів (34; див. Мормони), «Армія спасі­н­ня» (11).

Завантажити статтю