Непал

Визначення і загальна характеристика

НЕПА́Л, Федеративна Демократична Республіка Непал — країна у Пів­ден­ній Азії, у центральній частині Гімалайських гір. На Пн. ме­жує з Китаєм, на Пд., Зх. і Сх. — з Індією. Площа 147 181 км². Насел. 28,609 млн осіб (2019). Складна етнічна та кастова структура су­спільства формує су­спільно-політ. процеси у Н. та є осн. фактором нерівності у до­ступі до сусп. благ. Перманентні зміни в етніч. та кастовій структурі (125 груп за пере­писом 2011, 60 — 1991) об­умовлені актив. процесами самоідентифікації цих груп. До вищих каст (32 % насел. Н.) належать брахмани, кшатрії, тхакурі, саньясі/даснамі, каястха; до каст серед. рівня (14,5 %) — ядав, кану/халувай, телі; найнижчого рівня (12,6 %) — камі, дамаї/дхолі. У Н. нараховується 60 етнокультур. груп: магари, таманґи, невари, раї, гурунги, лімбу, шерпи, сунвари, тхару, ґанґаї, дхімал. 15 етніч. та кастових груп, чисельність яких менша 2 тис. осіб, пере­бувають на межі зникне­н­ня. Офіц. мова — непальська. Серед 123-х мов (2011) найпоширеніші — майтхілі (11,7 %), бходжпурі (6 %), тхару (5,8 %), таманґ (5,1 %), неварська (3,2 %). Віро­­сповіда­н­ня: пере­важно індуїзм (81,3 %), також буд­дизм (9 %), іслам (4,4 %). Міське насел. становить 20,2 %. Для Н. характерне пере­селе­н­ня з гір. р-нів на тераї (заболочені тер. біля під­ніж­жя Гімалаїв), де проживає понад 50 % всього насел. Адм.-територ. поділ — 7 провінцій. Столиця — Катманду (1,376 млн осіб, 2019). Форма держ. правлі­н­ня — федерат. парламент. республіка. Глава держави — президент (від 2015 — Бідхʼя Деві Бхандарі), якого обирають на 5 р. Законодавчу владу здійснює двопалат. парламент: Палата пред­ставників та Нац. асамблея. Грош. одиниця — непал. рупія. Член ООН, Азій. банку роз­витку, Асоц. регіон. спів­робітництва Пд. Азії, Між­нар. банку рекон­струкції та роз­витку, СОТ. Перше ві­доме держ. утворе­н­ня (8 ст. до н. е. — 3 ст.), що сформувалося у долині Катманду (знаходилася на пере­тині торг. шляхів із Тибету до Індії), було засн. кіратами. Згодом їх витіснили племена-носії індуїзму, які заснували королівство Лічаві. У 9–12 ст. у долині правила династія Тхакурів, а від 13 ст. склалася держава неварів, якою до 18 ст. правила династія Малла. На­прикінці 15 ст. вона роз­палася на князівства (фактично міста-держави), що й нині є потуж. адм. центрами (Катманду, Патан (нині Лалітпур), Бхактапур). У 1 тис. до н. е. з Пн. Зх. уздовж Гімалаїв роз­селялися племена кхасів, які згодом сформували кхаську державу, після роз­паду якої на­прикінці 14 ст. у Зх. Н. сформувалися 2 конфедерації князівств — Баїсі та Чоубісі. 1559 засн. князівство Горкха, що у 18 ст. під­корило навколишні князівства і 1769 створило Непал. державу (до кін. 19 ст. офіц. назва Н. — королівство Горкха) зі столицею в Катманду. Князь Прітхві Нараян Шах став першим королем Н., роз­почавши період правлі­н­ня династії Шах. Військ. екс­пансія в на­ступні десятилі­т­тя продовжилася спробою при­єд­нати до Н. тер. Сік­кіму, що була зупинена непало-тибет. вій­ною, в якій 1792 Н. за­знав поразки. В результаті англо-непал. вій­ни 1814–16, згідно із Сугаул. договором Н. втратив третину тер., його зовн. політика стала під­кон­трольною британ. владі. 1846 генерал Джанг Бахадур Рана за під­тримки армії здійснив держ. пере­ворот. Узурпувавши владу, він став премʼєр-міні­стром (зробив цю посаду спадковою) та головнокомандувачем, лишивши королю лише пред­ставниц. функції. Правлі­н­ня династії Рана характеризувалося авторитаризмом, централізацією влади та самоізоляцією, за винятком тісних контактів із британ. колоніал. владою в Індії (непал. солдати-гуркхи брали участь у придушен­ні пов­­стань в Індії та ін. колоніях, у 1-й та 2-й світ. вій­нах). У 1940–50-х рр. у Н. активізувалося політ. життя, була створ. перша політ. партія — Нац. кон­грес, що роз­почала боротьбу з авторитаризмом та за встановле­н­ня кон­ституц. монархії. 1951 премʼєр-міністр Мохан Шумшере Рана подав у від­ставку, було проголошено кон­ституц. монархію на чолі з королем Трибуваном Бір Бікрам Шахом, роз­почато політ. реформи. 1959 Нац. кон­грес пере­міг на перших у Н. виборах. 1960 король Махендра Бір Бікрам Шах Дев узурпував владу, зокрема ввів пряме правлі­н­ня, роз­пустив парламент, увʼяз­нив членів уряду та заборонив діяльність партій. У 1970–90-х рр. від­булася низка крово­пролит. заворушень, внаслідок яких король Бірендра Бір Бікрам Шах Дев погодився на проведе­н­ня низки політ. реформ із послабле­н­ня централізації влади, було знято заборону на діяльність політ. партій, обмежено владу короля кон­ституц. монархією. 1991–94 від­булися парламент. вибори, на яких більшість сформували комуністи. 1990-і рр. характеризувалися політ. не­стабільністю та екон. стагнацією. 1996 комуністи-мао­­їсти роз­почали збройну боротьбу з метою повале­н­ня монархії. За під­тримки місц. насел. вони взяли під контроль зх. і центр. тер. Н. 2001 спадкоємець престолу Діпендра Бір Бікрам Шах вбив королів. родину, після чого здійснив самогубство. Новим королем став брат загиблого короля Гʼянендра Бір Бікрам Шах Дев, який за­стосував армію проти мао­їст. партизан. По­стійні напади і терорист. акти загонів мао­їстів та каральні операції непал. армії загострили політ. кризу, при­скоривши екон. занепад, оскільки унеможливили роз­виток туризму, який приносив значні валютні надходже­н­ня. На поч. 2005 король оголосив над­звич. стан та ввів пряме правлі­н­ня, роз­пустивши уряд та заарештувавши парт. лідерів. Однак ці дії згуртували усі опозиц. сили. Політ. криза загострилася, 2006 від­булися масові заворуше­н­ня по всій тер. Н., внаслідок придуше­н­ня яких загинули десятки протестувальників. Король був змушений від­новити діяльність уряду та парламенту, до складу яких уві­йшли пред­ставники комуністів-мао­їстів. Пов­станці склали зброю та згодом були інтегровані у ЗС Н. 2007 була прийнята тимчас. кон­ституція, за якою короля по­збавлено статусу глави держави, Н. було проголошено федерат. демократ. респ. На парламент. виборах 2008 пере­могу здобули Комуніст. партія Н. (мао­їстська), Нац. кон­грес та Комуніст. партія Н. (обʼ­єд­нана марксист.-ленін.). Ці партії формували політ. життя Н. протягом на­ступ. десятиріч­чя. 2015 прийнято нову кон­ституцію. Сучасна політ. ситуація в Н. лишається не­стабільною.

Тер. Н. під­німається уступами з Пд. на Пн., природні умови змінюються від Індо-Ґанґ. рівнини (Зовн. тераї, 200–250 м) до Перед­гімалаїв (гори Шивалік, 700–1000 м), зниже­н­ня Внутр. тераїв (Бхабар), Малих (хребет Махабхарат, до 3000 м) і Великих (середні висоти 6000 м, 8 вершин — понад 8000 м, зокрема г. Джомолунґма, 8848 м) Гімалаїв. Від Махабхарату Великі Гімалаї від­діляє широка 25-кілометр. де­пресія. На крайньому Пн. Зх. тер. Н. між Гімалай. хребтом та горами Тибету про­стягається плоско­гірʼя Бхот. Тер. Н. лежить у зоні сейсміч. активності. Найсильніші землетруси у Н. від­бувалися 1916, 1934, 2015. Найбільший льодовик Н. — Кхумбу. Найбільші річки: Косі, Ґандакі, Карналі. Клімат Н. формується під впливом висот. поясності та мусон. повітр. мас, залежить від екс­позиції схилів та конфігурації хребтів і долин. Тераї знаходяться у зоні тропіч. мусон. клімату: характерні спекотне літо (+30 °С і вище) і тепла зима (+10 — +20 °С); кількість опадів зменшується з 1800 мм/рік на Сх. до 900 мм/рік на Зх. Зима посушлива, можливі пилові бурі. У минулому заболочені тропічні ліси були вирубані й пере­творені на агроландшафти. На схилах хребта Шивалік до вис. 1000 м ростуть мусон­ні листопадні ліси (пере­важає дерево сал); у зниже­н­нях та між­гір. котловинах — місцевість, схожа на саван­ну (слонова трава, тростина, бамбук, акація катеху). Тварин. світ: чорний буйвол, дика кішка, летюча миша, біла чапля, гавіал, черепаха. У лісах Шиваліку водяться шакал, мавпа, кабан, леопард, тигр; носороги майже винищені. У гір. р-нах на вис. 1000–2500 м температура влітку становить бл. +20 °С, взимку знач. добовий пере­пад т-р від +15 °С вдень до –4 °С вночі; кількість опадів становить від 2200 мм/рік на Сх. до 1700 мм/рік на Зх. Ростуть вічнозелені широколистяні ліси субтропіч. типу (магнолія, рододендрон, камфорне дерево, фікус). У гір. р-нах на вис. 2500–4000 м температура влітку становить +15 — +20 °С, взимку — до –20 °С; кількість опадів 1000–1500 мм/рік. Рослин­ність з висотою змінюється від широколистяних (дуб, граб, каштан, клен) до хвойних (кедр гімалайський, сосна блакитна, тсуга, ялина срібляста, ялівець) і березових лісів. Тварин. світ: гімалайський ведмідь, тибетський вовк, кабарга, панда, тибетська лисиця, гімалайський заєць, лангур. Вище 4000 м клімат аналогічний антарктичному, температура влітку менше +10 °С, а на вис. 5200 м — нижче 0 °С; опади не­значні, на пн. схилах до 500 мм/рік, взимку — бл. 100 мм/рік. До 5100 м про­стягається субальп. і альп. рослин­ність (анемон, мак, примула, едельвейс) із чагарниками. На плоскогірʼї Бхот, де середньорічна кількість опадів становить 200–400 мм, та на пн. схилах Великих Гімалаїв поширені сухі степи (софора, полин, карагана). Тварин. світ: ірбіс, тибетська лисиця, гімалайський ведмідь, тибетський вовк, дикий як, дика коза, тибетська антилопа, гірсь­кий баран. Серед птахів — стер­вʼятник, беркут, сніговий голуб, снігова куріпка, улар. Діють 12 нац. парків, серед них найві­доміші — «Сагарматха», «Лангтанг», «Рара», «Шей-Пхоксундо», «Макалу-Барун», «Шивапурі-Нагарджун», «Шуклафанта», «Парса», «Читван». За соц.-екон. показниками Н. належить до країн, що роз­виваються. ВВП становить 24,9 млрд дол. США (2017), у роз­рахунку на особу — 2,7 тис. дол. США. Н. — аграрна країна. Осн. культура — рис, який вирощують на тераях, у гір. долинах (до вис. 2100 м), на терасов. схилах, також кукурудза, просо, пшениця, бобові. Джут та цукр. тростину культивують у сх. тераях, пере­важно на екс­порт. На високогірʼях Н. за­ймаються скотарством, зокрема роз­водять яків, цзо, овець та кіз. Є запаси міді, заліза, свинцю, цинку, кобальту, нікелю, золота, срібла, слюди, графіту, магнезиту. Основні галузі промисловості: текс­тил. та деревооб­робна. Транс­порт­на мережа слабороз­винена. Поширені натурал. госп-во, промисли та ремесла. Важливе місце у сфері обслуговува­н­ня за­ймає туризм. Н. екс­портує одяг, бобові, килими, текс­тиль, сік, вироби з джуту; осн. торг. партнери — Індія, США, Туреч­чина; імпортує нафто­продукти, машини та обладна­н­ня, золото, електротовари, мед. препарати; осн. торг. партнери — Індія, Китай. Архіт. памʼятки: у долині Катманду — ступи Сваямбунатх, Боднатх, храми Пашупатинатх, Чангу Нараян (усі — 5 ст.), архіт. комплекси площ у Катманду (16–17 ст.), Лалітпурі (17 ст.), Бхактапурі (17–18 ст.; усі належать до памʼяток ЮНЕСКО), пагоди Хіранья-Варна Махара-Віхар (12 ст.), Махендранатх (15 ст.), храми Махабуд­да (14 ст.), Крішна-Мандір (17 ст.; усі — Лалітпур). Серед ін. памʼяток — ступа у Рама­грамі (3 ст. до н. е.), храм Джанакі Мандір у Джанакпурі (1910), а також лама­їст. монастирі, архіт. комплекси міст Лумбіні (можливе місце народже­н­ня Будди; належить до памʼяток ЮНЕСКО), Панаоті, Ло Мантанг, Кіртіпур, Тансен. Справами громадян Н. в Україні відає посольство Н. у РФ, українців у Н. — посольство України в Індії. Знач. внесок у роз­виток туризму і турист. бізнесу в Н. зробив укр. під­приємець Б. Лісаневич (його погру­д­дя встановлено побл. Нац. турист. агентства), який 1954 від­крив у Катманду «Royal Hotel» — перший готель європ. типу, що став центром світського життя країни.

Літ.: Габорио М. Непал и его жители / Пер. с франц. Москва, 1985; Шищенко П. Г. Фізична гео­графія материків та океанів: Під­руч. Т. 1. Азія. К., 2009.

І. В. Кочеткова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю