Неповнолітні
Визначення і загальна характеристика
НЕПОВНОЛІ́ТНІ — за законодавством України особи, яким не виповнилося 18 років. Їхній правовий статус має низку особливостей порівняно з правовим статусом повнолітніх. Н., зокрема, не мають держ.-правової дієздатності, тобто не користуються правом обирати і бути обраними до представниц. органів держ. влади. З погляду цивіл. дієздатності Н. поділяють на осіб, які не досягнули віку 15 р. — малолітніх, й осіб віком 15–18 р. — Н. Дієздатність осіб віком 15–18 р. є більш широкою, ніж осіб, які не досягнули 15 р. За особу, якій не виповнилося 15 р., угоди укладають її батьки (усиновителі) або опікуни. Малолітні мають право учиняти лише дрібні побут. правочини і не несуть цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, за них цю відповідальність несуть їхні батьки (усиновителі) або опікуни, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їхньої вини (стаття 446 Цивіл. кодексу України). Якщо малолітній заподіє шкоду в той час, коли перебуває під наглядом навч., вихов. або лікув. закладу, ці заклади та особи несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що вона сталася не з їхньої вини (стаття 446). Малолітні у віці до 15 р. мають право самостійно вносити вклади до кредит. установ і розпоряджатися ними. Проте, якщо вклад на їхнє ім’я внесений ін. особами, ним розпоряджаються до досягнення особою 15 р. батьки (усиновителі) або опікуни. Для Н. у віці 15–18 р. обсяг дієздатності більш широкий, її називають неповною цивіл. дієздатністю. Крім дрібних побут. правочинів, Н. можуть самі розпоряджатися своєю зарплатою (заробітком), стипендією або ін. доходами; мати автор. або винахідниц. права на свої твори, винаходи, рац. пропозиції та пром. зразки. Проте у здійсненні закріплених за ними прав за наявності достат. підстав є і певні суттєві обмеження. Суд за заявою батьків (усиновителів), піклувальників, органу опіки та піклування може обмежити їх у праві самостійно розпоряджатися своєю зарплатою (заробітком) або стипендією (стаття 13). Н. мають право самостійно вносити вклади до кредит. установ і розпоряджатися ними, а коштами, внесеними ін. особами на їхнє ім’я, — за згодою батьків (усиновителів) або піклувальників. Вони можуть бути учасниками та засновниками громад. об’єднань — молодіж. організацій. Н. несуть обов’язки із самост. відшкодування заподіяної ними шкоди, їхня цивільно-правова відповідальність на заг. підставах настає з 15 р. Якщо у Н. відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, обов’язок відшкодування покладають на їхніх батьків (усиновителів) або піклувальників. Обов’язок батьків (усиновителів) або піклувальників відшкодувати шкоду припиняється по досягненні тим, хто заподіяв шкоду, повноліття, а також у випадку, коли в нього до досягнення повноліття з’явилося майно або заробіток, достатній для відшкодування шкоди (стаття 447). Згідно з Конвенцією про права дитини 1989 всі Н. є дітьми. Відповідно до Конституції України (стаття 52) діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дітьми та їхню експлуатацію карають за законом. Дитина може звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки або піклування, ін. органів держ. влади, органів місц. самоврядування та громад. організацій. Якщо їй виповнилося 14 р., вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду (стаття 152 Сімей. кодексу України). У трудових правовідносинах Н. прирівнюють у правах до повнолітніх, але у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких ін. умов праці вони мають пільги, встановлені законодавством України (стаття 187 Кодексу законів про працю України). Зазвичай трудова правосуб’єктність Н. настає з 16 р., проте за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює, на роботу можуть приймати і осіб, яким виповнилося 15 р., а також учнів заг.-осв. шкіл, профес.-тех. і середніх навч. закладів для виконання неважкої роботи, що не може заподіяти шкоди здоров’ю і не порушує процесу навч., у вільний від навч. час при досягненні ними віку 14 р. за згодою одного з батьків або особи, яка його замінює. Заборонено застосовувати працю осіб, молодших за 18 р., на важких роботах і на роботах зі шкідливими, а також небезпеч. умовами праці, на підзем. роботах тощо. Н. не можна залучати до нічних, позауроч. робіт, а також до праці у вихідні дні. Зарплату робітникам, молодшим за 18 р., при скороченому робочому дні виплачують у такому ж розмірі, як і робітникам відповід. категорій при повній тривалості робочого дня. Для Н. у віці 16–18 р. тривалість робочого часу не повинна перевищувати 36 год. на тиждень, 15–16 р. (а для тих, хто навч. і працює під час канікул, — 14–15 р.) — 24 год. на тиждень. Відпустки Н. надають у літній або, за їхнім бажанням, будь-який час. Певні особливості щодо Н. містить і кримінал. законодавство, зокрема заг. вік кримінал. відповідальності встановлено з 16 р. Але за умисні вбивства, умисні тяжкі й середньої тяжкості тілесні ушкодження, зґвалтування, крадіжки, грабіж, розбій, хуліганство, диверсію, бандитизм, терорист. акт і деякі ін. злочини кримінал. відповідальність настає з 14 р. (стаття 22 Кримінал. кодексу України). Н., який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, можуть звільнити від кримінал. відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У таких випадках суд застосовує до Н. примус. заходи вихов. характеру (стаття 97). До особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого може наставати кримінал. відповідальність, суд застосовує примус. заходи вихов. характеру (ч. 2 статті 97). До Н., визнаних винними у вчиненні злочину, застосовують такі осн. види покарань: штраф; громад. роботи; виправні роботи; арешт; позбавлення волі на певний строк (стаття 98), але з певними обмеженнями (статті 99–102). Затримання та взяття під варту як запобіж. захід застосовують до Н. лише у винятк. випадках, зумовлених тяжкістю вчиненого злочину. Н. викликають до слідчого, прокурора чи суду, зазвичай, через його батьків або ін. закон. представників. У справах осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочину у віці до 18 р., участь захисника обов’язкова (стаття 45 Кримінал. процесуал. кодексу України). Оголошення неповноліт. обвинуваченому про закінчення досуд. слідства і пред’явлення йому для ознайомлення матеріалів справи проводять за участі захисника. При цьому з дозволу слідчого може бути присутній закон. представник Н. (стаття 440). При розгляді кримінал. справи щодо Н. до суду викликають батьків або ін. його закон. представників (стаття 441). При постановленні вироку суд зобов’язаний у разі звільнення Н. від відбування покарання з випробуванням чи застосування до нього покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, обговорити питання про необхідність призначення Н. громад. вихователя (стаття 445). Покарання у вигляді позбавлення волі Н. відбувають у спец. виховно-труд. колоніях. В Україні також діє система спец. держ. органів у справах Н. Їхня діяльність врегульована Законом України «Про органи і служби в справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» (1995).
Рекомендована література
Завантажити статтю
