НЕПОКУ́ПНИЙ Анатолій Па­влович (18. 03. 1932, Полтава — 25. 10. 2006, Київ) — мово­знавець, літературо­знавець, поет і пере­кладач. Доктор філологічних наук (1976), професор (1991), член-кореспондент НАНУ (1988), іноземний член АН Латвії (2004). Орден Великого литовського князя Гедиміна 3-го ступеня (1998). Член НСПУ (1990). Закінчив Київський університет (1955). Працював літературним редактором у головній редакції УРЕ (Київ, 1958–59), провід­ним інженером лабораторії математичної лінгвістики Київського університету (1959–61); від 1961 — в Ін­ституті мово­знавства НАНУ (Київ): від 1982 — завідувач від­ділу романських, германських і балтійських мов. Голова Української ономастичної комісії (від 1981). Наукові дослідже­н­ня: пита­н­ня ареальних звʼязків індоєвропейських мов, діалектології, ономастики, етимології; литуанізми в українській та інших словʼянських мовах, балтійські та словʼянські гео­графічні терміни й топоніми, історія прус­ської та ятвязької мов. Спів­укладач «Словника гідронімів України» (К., 1979), роз­мовника «З України до Литви: Українсько-литовський роз­мовник. Iš Ukrainos į Lietuvą: Ukrainiečių-lietuvių pokalbių knygelė» (Лц., 2004). Ви­вчав також звʼязки Т. Шевченка з Литвою (виявив багато нових фактів з біо­графії поета), українсько-литовські і українсько-латиські літературні від­носини, пере­бува­н­ня Лесі Українки в Ризі, мову творів Г. Сковороди, І. Котляревського та ін. Автор збірки поезій «Золото вікон» (К., 1989). Пере­кладав з литовської та латиської мов твори Майроніса, А. Малдоніса, М. Мартінайтіса, Р. Ґранаускаса, О. Чака, І. Аузіньша. Під­готував низку статей до енциклопедії «Українська мова», УЛЕ та ЕСУ.