Неполоківці
Визначення і загальна характеристика
НЕПОЛО́КІВЦІ — селище міського типу Чернівецького (до липня 2020 — Кіцманського) району Чернівецької області. У грудні 2018 Неполоковец. селищну (підпорядк. с. П’ядиківці) та Берегомет. (села Клокічка, Реваківці) й Оршовец. сільс. ради зараховано до Неполоковец. селищ. об’єднаної територіал. громади (58,11 км2, 7589 осіб). Н. знаходяться на лівому березі Пруту (на правому — с. Завалля Снятин. громади Івано-Фр. обл.; притока Дунаю), у місці впадіння в нього Черемошу, за 25 км від обл. центру та 11 км від м. Кіцмань. Охороняється Неполоковец. іхтіол. заказник місц. значення (від 2002, 26,8 га). Пл. с-ща 4,09 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2444 особи (складає 88,4 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 2471 особа; переважно українці, є росіяни, румуни, молдовани, ґаґаузи. Залізнична станція. Проходять автомобіл. шляхи Івано-Франківськ–Чернівці та Кіцмань–Берегомет. В урочищі Гора археологи дослідили 2 поселення — епохи пізньої бронзи — раннього заліза (знайдено фрагменти ліпної кераміки з домішками шамоту та зерен кварцу, шматки перепаленої глиняної обмазки, кальциновані кістки, перепалене каміння) та багатошарове (розкопано артефакти комарів. і черняхів. культур). В урочищі Гребля під час обстеження багатошар. пам’ятки виявлено фрагменти кераміки липиц. та черняхів. культур і давньорус. часу. За легендою, коли місц. жінки «полокали» (прали) білизну в Пруті, жителі Завалля кричали їм «неполокані», звідси й виникла назва. Існує нар. версія й про те, що стару частину поселення, що розташовувалася на підвищенні, ніколи «не полокали» (не заливали) води Пруту під час повеней. Вперше Н. згадуються у писем. джерелах 1425. У 15–18 ст. часто зазнавали нападів татар. і польс. загонів. Н. входили до складу Молд. князівства, що перебувало у васал. залежності від Осман. імперії; від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1918–40 та 1941–44 — у складі Румунії; 1940–41 та від 1944 — УРСР. 1930 мешкали 1894 особи: українців — 49,02 %, румунів — 19,1 %, євреїв — 16,71 %, росіян — 6,05 %, поляків — 4,93 %, німців — 3,61 %. Від 1968 — смт. 1979 проживали 2446 осіб. Нині працюють Неполоковец. хлібокомбінат (засн. 1944; належить до Держ. резерву України), гравійно-піщаний кар’єр (1946; експлуатує Неполоковец. родовище піску та гравію, 32 га; щорічно виробляє 232 тис. м3 щебеню, 210 тис. м3 гравію та 164 тис. м3 піску). У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Функціонує осередок Всеукр. об’єдн. «Просвіта». Знач. успіху досягнув дит. танц. колектив «Квіти Буковини». Неоднораз. переможцями рай. і обл. чемпіонатів ставали футбол. команди «Неполоківці» та «Неполоківці-2». Пам’ятка архітектури місц. значення — дерев’яна церква Святої Покрови (1873). Нині зводять цегл. храми Святої Покрови та святих мучениць Віри, Надії, Любові й матері їх Софії. Встановлено погруддя Т. Шевченка, меморіал Слави та пам’ят. хрест Борцям за волю України. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі механіки В. Бербюк; брати письменники, перекладачі, журналісти Омелян і Орест Масикевичі, журналіст Г. Чайковський; художник, іконописець М. Сивачук; співак, засл. арт. України Л. Корінець.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
