Непорожній Олександр Степанович

НЕПОРО́ЖНІЙ Олександр Степанович (06. 01. 1921, містечко Яготин Пирятин. пов. Полтав. губ., нині місто Бориспіл. р-ну Київ. обл. — 14. 03. 1998, там само) — літературознавець, краєзнавець. Батько Н. Непорожньої. Закін. Київ. учител. (1949) та Черкас. пед. (1953) інститути. Учителював у серед. школі № 3 Яготина. Автор низки передмов до творів укр. письменників та перекладів класиків зарубіж. літ-ри, зокрема у серії «Шкільна бібліотека»: «Співець недолі» до вибр. творів «За пашпортом» А. Тесленка (1965), «Глашатай волі» до «Творів» Ф. Шіллера (1968). Упорядкував хрестоматію для 11-го кл. «Золотий гомін: Українська література» (1995; 1997). Автор посібників для вчителів «Формування комуністичної свідомості на уроках літератури у 4–10 класах» (1978) та «Українська радянська література в 11 класі» (1985), підручника для 11-го кл. «Українська література» (10-е вид., перероб. і доп., 1995; обидва — у співавт.; усі — Київ). Писав сатир. вірші: «Муся» (яготин. г. «Радянське слово», 1958, 17 серпня) тощо. З дитинства проніс любов до Т. Шевченка, зокрема за ініціативи Н. реставровано флігель у колиш. маєтку князя М. Рєпніна, де зупинявся поет, а також установлено пам’ятник молодому Т. Шевченку (скульптор І. Гончар) на подвір’ї школи № 3. Його ж зусиллями в яготин. парку збережено каштан. алею, посаджену колись Т. Шевченком. 1960–62, окрім роботи в школі, очолював рай. краєзн. музей, який має ім’я Т. Шевченка. Брав активну участь у підготовці зб. «Т. Г. Шевченко в Яготині». Разом із композитором М. Мисливцем створив пісню «Яготинці славлять Кобзаря». Т. Шевченкові присвятив вірші «Квіти на снігу» (1960), «Щоб Тарас посміхнувся» («Радянське слово», 1960, 10 березня), а також ст. «Вшанувати пам’ять геніального співця» (там само, 1958, 17 серпня), «Імені Великого Кобзаря: (Шевченківська експозиція в Яготинському історико-краєзнавчому музеї)» («Народні музеї», 1961), «Яготинська Шевченкіана» («В сім’ї вольній, новій», 1985, вип. 2; обидва — Київ).

Літ.: Ткаченко В. Красиве життя // Рад. освіта. 1960, 3 груд.; Даник Т. Щасливе натхнення О. С. Непорожнього // Книжник. 1990. № 1; Демченко Л. Непорожній Олександр Степанович // Краєзнавці України (сучасні дослідники рідного краю). Кам’янець-Подільський, 2003; Ротач П. Непорожній Олександр Степанович // Ротач П. Полтав. Шевченкіана: У 2 кн. Кн. 2. П., 2009.

П. П. Ротач, О. П. Ротач