Непоротове
НЕПОРО́ТОВЕ — багатошарова археологічна пам’ятка. Виявлена на правому березі Дністра, на зх. околиці та на тер. с. Непоротове (Сокирян., нині Дністров. р-н Чернів. обл.), в урочищах Дубова, Верба, Ферма; досліджена 1974–80 експедицією під керівництвом Л. Крушельницької. Відкрито 7 тис. м2 площі, де виявлено поселення трипільської культури (раннього, середнього та пізнього етапів), черняхівської культури (землянка, госп. ями, залізоплавил. та гончарна печі 3–4 ст.), ранньослов’ян. часу (житло та печі-кам’янки). Найпотужнішим виявився шар ранньозаліз. доби, датований кін. 10 — поч. 7 ст. до н. е., представлений 5-ма поселеннями, до комплексу яких входило 27 житл. і госп. споруд, понад 100 госп. і вогнищевих ям. Особливо цікавими є об’єкти культового призначення — великі наземні та напівземлянк. будівлі-«святилища» стовпової конструкції із глинобит. стінами (всередині та навколо них розташовувалися жертовні ями із похованнями тварин і людей), 5 жертовників, зольник. Досліджено рештки зруйнованого ґрунт. тілопоклад. могильника. Знайдено велику кількість керам. ліпного посуду різноманіт. форм, прикрашеного геом. орнаментом, вироби з кременю (серпи, наконечники стріл), каменю, кістки, бронзи. Матеріали та стратиграфія об’єктів дали можливість виокремити 3 хронол. горизонти ранньозаліз. періоду: верхній — ранньоскіф. часу, середній — перехідний від передскіф. до скіф. (або кіммерій.) часів, нижній — чорноліської культури (непоротів. група). Нині непоротів. археол. комплекс затоплено водосховищем Дністров. ГЕС. На околицях села виявлено 1 ранньопалеоліт. та 5 пізньопалеоліт. місцезнаходжень.
Рекомендована література
- Крушельницька Л. Ранньослов’янські печі із Непоротова Чернівецька обл. // Мат. і дослідж. з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 6. Л., 1995;
- Її ж. Чорноліська культура Середнього Придністров’я. Л., 1998;
- Рідуш Б. Т., Степанчук В. М. Непоротове VI: нове місцезнаходження домустьєрського часу на Буковині // Археол. студії. Вип. 2. К.; Чц., 2003;
- L. Kruszelnicka. Wczesnotrypolska osada w Neporotowie // Przes pradzieje i wczesne średniowiecze. Lublin, 2004.