Нересниця
Визначення і загальна характеристика
НЕРЕ́СНИЦЯ — село Тячівського району Закарпатської області. 2020 утвор. Нересниц. сільс. громаду, до складу якої ввійшло 12 сіл (336,9 км2, 30 609 осіб). Н. знаходиться у місці впадіння Лужанки в Тересву (бас. Тиси), де щороку відбувається масовий нерест риби (звідси, ймовірно, й походить назва), за 160 км від обл. центру, 25 км від райцентру та 16 км від залізнич. ст. Тересва. Побл. села (зокрема й в урочищі Черлений Камінь) — найгустіша мережа печер на Тячівщині. За переписом насел. 2001, проживали 3732 особи; станом на 2018 — 3755 осіб; переважно українці. За даними археол. дослідж., тер. села була заселена в епоху бронзи. Н. вперше згадується в писем. джерелах 1411. Здавна до серед. 19 ст. мешканці займалися видобутком солі, яку перевозили Тисою. Село тривалий час належало феодал. родині Татулів і ордену піаристів. Від 1526 — у складі Трансильван. князівства, від поч. 18 ст. — Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1900 засн. Нересниц. лісництво як лісопосівну ділянку дуба скельного. Від квітня 1919 — під владою Румунії, восени того ж року відійшло до Чехо-Словаччини. Від 1938 — під гортист.-угор. окупацією. У жовтні 1944 сюди увійшли рад. війська. 135 місц. жит. в рядах рад. армії та 1-го Чехословац. армій. корпусу Л. Свободи воювали на фронтах 2-ї світової війни, з них 38 загинули (2007 побл. сільс. ради відкрито обеліск Слави). 2012 проживали 3744 особи. Працюють підприємства «Продукти Карпат» (переробка мʼяса та випуск мʼясних виробів), «Росс Україна» (пошиття одягу) та ін. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, дит. школа мистецтв; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, дільнична лікарня. Розвинений сільс. (зелений) туризм. Є готельно-розважал. комплекс «Царська долина». Діють греко-катол., 2 православні та 3 протестант. (євангел. християн-баптистів, Свідків Єгови, адвентистів сьомого дня) громади. 2003 у Н. згоріла церква св. архангела Михайла, що була одним із визнач. зразків деревʼяної готики Потисся та мала статус памʼятки архітектури нац. значення. Двозруб., триділ. храм 1813 збудував нар. майстер Д. Гасинець, іконостас вирізав 1822 П. Томашко, а ікони намалював 1825 М. Манкович з помічником О. Дуковським. Найбагатше художньо оздоблено було вхід до церкви: ґанок утворено вишукано профільов. стовпчиками та оббито фігурно вирізаними дошками, одвірки вхід. дверей пишно прикрашено рельєф. поліхром. різьбленням у вигляді «мотузки» з перевʼязками та пелюстками. Багато років у культ. споруді розташовувався етногр. музей, а 1991 її повернули місц. греко-катол. громаді. Копію Нересниц. церкви св. архангела Михайла відтворили на старому цвинтарі на вул. Капушанська в Ужгороді. Серед видат. уродженців — вишивальниця В. Половко та майстриня декор. кераміки В. Томашевська.
Літ.: Федака С. Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. 2014; Гудак В. А., Сасин Н. Й. Культура і мистецтво Тячівщини: Істор.-публіцист. літопис. 2015; Тячівщина: Істор.-краєзн. нариси. 2017 (усі — Ужгород).
Л. В. Шутак
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
