Нероденко Володимир Минович
НЕРОДЕ́НКО Володимир Минович (16. 08. 1933, с. Мала Бугаївка, нині Фастів. р-ну Київ. обл. — 09. 12. 2006, Київ) — геолог, фольклорист, хореограф, музично-громадський діяч. Брат М. Нероденка. Канд. геол.-мінерал. н. (1968). Народний артист України (1993). Обл. премія ім. М. Аркаса (2004). Закін. геол. факультет Київ. університету (1955), де й працював від 1956. Наукові дослідження: стратиграфія та палеонтологія мезозою України, Поволжя, Прикаспію, Великого і Малого Балхану, Кавказу, Копет-Дагу, Паміру. Зібрав найбільшу у світі унікал. колекцію крейдяних белемнітів Сх.-Європ. платформи й пн.-сх. регіону Тетіса, що налічує понад 40 тис. екземплярів. Водночас 1958 організував і був незмін. худож. кер. фольклорно-етногр. ансамблю «Веснянки» Київ. університету (від 1968 — нар., нині ім. Н.), з яким поставив концертні номери (понад 50), вокал.-хореогр. композиції (15) та концертні програми. «Веснянка» популяризувала укр. нар. мистецтво, сприяла відродженню календар. і родин. обрядовості (щедрівки й колядки, обжинки, веснянки й купальс. ігри, весілля й панахиди). Ансамбль був учасником і переможцем оглядів, конкурсів, фестивалів худож. самодіяльності, зокрема міжнар. (Югославія, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Туреччина, Греція, Італія, Франція); учасником багатьох радіо- й телепрограм, культурно-масових заходів. Як балетмейстер-постановник і сценарист Н. брав участь у підготовці й проведенні молодіж. фестивалів Київщини, 2-го Міжнар. фольклор. фестивалю в Києві, худож. програми «Олімпіади–80», святкуванні 1500-річчя Києва та ін.; створенні низки фільмів («Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Ніч у маю», «Москаль-чарівник», «Ой не ходи, Грицю»), вистав Київ. університету театру, кіно і телебачення («На перші гулі» С. Васильченка), Київ. муніцип. театру опери і балету для дітей та юнацтва («Зима і Весна» М. Лисенка), Нац. опери України («Наймичка» М. Вериківського, «Купало» А. Вахнянина, «Анна Ярославна — королева Франції» А. Рудницького), Микол. укр. театру драми та муз. комедії («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Катерина» М. Аркаса). Автор низки статей культурол. тематики (зокрема 1968 у ж. «Ранок» опубл. цикл статей «Народний календар»); лібрето балетів «Відьма» В. Кирейка, «Досвітні вогні» Л. Дичко, «Каменярі» М. Скорика (поставлені у Нац. опері України та Львів. театрі опери та балету ім. С. Крушельницької). Учасник і автор-постановник низки радіо- й телепрограм, ведучий циклу передач «Київські фрески» на Укр. телебаченні.
Рекомендована література
- Гуць М. Виступи «Веснянки» в Саратові й Москві // НТЕ. 1962. № 2;
- Його ж. Нові концерти «Веснянки» // Там само. 1963. № 2;
- Некролог // Хрещатик. 2006, 12 груд.;
- Некролог // Уряд. кур’єр. 2006, 15 груд.
Завантажити статтю
Людина 
