Неруда Пабло

НЕРУ́ДА Пабло (Neruda Pablo; справж. — Ricardo Eliécer Neftalí Reyes Ba­­soalto, Рікардо Еліесер Нефталі Рейєс Басуальто; 12. 07. 1904, м. Парраль, Чилі — 23. 09. 1973, Сантьяґо) — чилійський поет, громадський діяч. Нобелів. премія з літ-ри (1971), Міжнар. премія Всесвіт. Ради Миру (1950). Навч. в пед. інституті в Сантьяґо (від 1921). У 1927–43 — на дипломат. роботі. Учасник громадян. вій­ни в Іспанії 1936–39. Писати вірші почав у 10-річ. віці, через декілька років познайомився з Ґ. Містраль, котра сприяла його твор. розвитку. Зб. «Veinte poemas de amor y una canción desesperada» («Двадцять поезій кохання і одна пісня відчаю», 1924) заявив себе як тонкий лірик і майстер асоціат.-емоц. вільного вірша. Мотивами смутку, самотності пройняті перша та друга кн. «Residencia en la tierra» («Місце проживання — земля», 1933 і 1935), характер. ознаками яких є ускладнена асоціативність і герметизм. У віршах зб. «España en el corazón» («Іспанія в серці», 1937) Н. звернувся до теми людської солідарності. Драм. і поет. історію Лат. Америки він закарбував у чітких образах епопеї «Canto general» («Вселюдська пісня», 1950). Філос. осмислення людського буття характерне для зб. «Las uvas y el viento» («Виноградники й вітер», 1954), «Odas elementales» («Оди одвічним речам», кн. 1–3, 1954–57), «Las pied­ras de Chile» («Камені Чилі», 1960), «Cantos ceremoniales» («Ритуальні пісні», 1962), «La Barcarola» («Баркарола», 1967), «Fin de mundo» («Кінець світу», 1969), автобіогр. поеми «Memorial de Isla Negra» («Меморіал Ісла-Неґра», т. 1–5, 1964). Писав статті, нариси тощо. 1973–74 у Буенос-Айресі вийшли посмертні вид. 8-ми поет. збірок Н., а також кн. спогадів «Confieso que he vivido» («Зізнаюсь, що я жив»). Окремі твори Н. українською мовою переклали М. Терещенко, Л. Первомайський, П. Дорошко, А. Малишко, Д. Павличко, М. Москаленко, І. Драч, Н. Кащук, С. Борщевський, М. Литвинець, В. Колодій, П. Марусик, С. Жолоб, М. Жердинівська. І. Драч присвятив Н. п’єсу «Зоря і смерть Пабло Неруди» («Історико-літературний журнал», 2010, № 18).

Тв.: укр. перекл. — Поеми та вірші. К., 1951; Лірика. К., 1975; Альєнде // Нескорені. К., 1982; Із книжки «Сто сонетів про кохання» // Світ. сонет. К., 1983; Зі збірки «Сто сонетів про кохання» // Поезія–83. Вип. 2. К., 1983; Ода першому дню року // Україна. 1984. № 29; [Вірші] // Всесвіт. 1984. № 8; Я люблю тебе... // Колодій В. С. Братерство. Л., 1985.

Літ.: Агірре М. Дух і постать Пабло Неруди // Всесвіт. 1974. № 7; Янковський Ю. Пабло Неруда. К., 1975; Полєк В. «Уклонитися вашому серцю» // Вітчизна. 1979. № 12; Харитонов В. Поет космічної ери // Всесвіт. 1984. № 8.

М. І. Литвинець

Основні твори

укр. перекл. — Поеми та вірші. К., 1951; Лірика. К., 1975; Альєнде // Нескорені. К., 1982; Із книжки «Сто сонетів про кохання» // Світ. сонет. К., 1983; Зі збірки «Сто сонетів про кохання» // Поезія–83. Вип. 2. К., 1983; Ода першому дню року // Україна. 1984. № 29; [Вірші] // Всесвіт. 1984. № 8; Я люблю тебе... // Колодій В. С. Братерство. Л., 1985.

Рекомендована література

1. Агірре М. Дух і постать Пабло Неруди // Всесвіт. 1974. № 7;
   Google ScholarInternet
2. Янковський Ю. Пабло Неруда. К., 1975;
   Google ScholarInternet
3. Полєк В. «Уклонитися вашому серцю» // Вітчизна. 1979. № 12;
   Google ScholarInternet
4. Харитонов В. Поет космічної ери // Всесвіт. 1984. № 8.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю