Несвітайло-Шакало Поліна Антонівна
НЕСВІТА́ЙЛО-ША́КАЛО Поліна Антонівна (27. 05. 1937, с. Миколаївка Новомоск. р-ну Дніпроп. обл.) — живописець. Народний художник України (2010). Член НСХУ (1971). Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1958; викл. О. Жирадков, М. Панін). Працювала 1960–64 кер. студії образотвор. мистецтва Волновас. Будинку піонерів (Донец. обл.); 1965–70 — викладач малюнка худож. відділ. Донец. технікуму торгівлі; 1970–75 — учитель дит. худож. школи у Донецьку; від 1975 — художник Донец. худож.-вироб. комбінату. Гол. напрям у творчості — людина і довкілля, минуле й сучасне через образність, наповнену добром, любов’ю та співчуттям. Учасниця обл., всеукр. (від 1962), всесоюз. (від 1964) мистецьких виставок. Персон. — у Донецьку (1974, 1987, 1998, 2002), Дніпропетровську (1988, 2002), Києві (2008). Деякі роботи зберігаються у Дирекції худож. виставок України (Київ), Донец. та Краматор. (Донец. обл.) ХМ, Музеї укр. живопису (Дніпро), ДРМ (С.-Петербург).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Батьки моїх батьків» (1961), «Червоні тополі» (1972), «Художник М. Несвітайло» (1976), «Чисті полотна» (1979), «Прописані у Донецьку» (1987), «Корені» (1989), «Спогади» (1994), «Марія» (1996), «Сон» (1997), «Сум по надії» (2000); серія «Автопортрети» (1960–2000-і рр.).
Рекомендована література
- Григоренко Д. Правда і простота // Донбас. 1975. № 2;
- Рубан В. В. Картини Поліни Шакало // ОМ. 1987. № 5;
- Близнюк О. Пишу і думаю серцем // Там само. 2002. № 4;
- Художники Донеччини: Довід. Д., 2008.
Фотоілюстрації
Людина 
