Несвоя

Визначення і загальна характеристика

НЕСВО́Я  — село Дністровського (до липня 2020 — Новоселицького) району Чернівецької області. 2015 Несвоян. сільс. раду зараховано до Мамалигів. сільс. об’єд­наної територіал. громади. Н. знаходиться у межиріччі Прута (тече за 10 км) та Дністра (за 20 км), неподалік кордону з Молдовою, за 75 км від обл. центру, 33 км від м. Новоселиця та 12 км від залізнич. ст. Мамалига. На зх. околиці села, побл. автомобіл. шляху Хотин–Мамалига бере початок мала р. Бадана, що на сх. окраїні впадає у Пацапуле. Площа 1,4 км². За переписом насел. 2001, проживали 1330 осіб (молдован — 95,12 %, українців — 4,74 %); станом на 2019 — 1073 особи. Збереглися залишки земляного укріплення Троянів вал (рим. час; пам’ятка археології нац. значення). За нар. переказами, при зустрічі один одному місц. молдовани й українці говорили «не свої» (звідси начебто й походить назва). Н. вперше згадується у писем. джерелах 1432. Входила до складу Молд. князівства, що перебувало у васал. залежності від Осман. імперії. Від 1812 — село Хотин. пов. Бессараб. губ. Рос. імперії. 1910 відкрито школу. 1918–40 та 1941–44 — у складі Румунії. 1930 мешкали 1998 осіб. 1940–41 та від 1944 — село Чернів. обл. Декілька десятиліть належало до Новоселиц. р-ну; від 2020 — у складі Дністров. р-ну. На фронтах 2-ї світової вій­ни у лавах рад. армії вою­вали 263 воїни-земляки, з них 143 загинули (встановлено па­м’ятник). 1966 проживали 2110, 1989 — 1393, 2007 — 1330 осіб. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, шкіл. істор.-краєзн. музей, філія Подвірнен. муз. школи; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Здобули популярність вокал. група «Смерічка», вокал. дует «Україночка», танц. ансамбль «Калинка». Пам’ятка архітектури місц. значення — Свято-Покров. церква (1890). Окрім православної, діє громада християн-баптистів (від 2-ї пол. 1910-х рр.). У Н. народилися: молд. вчені — філософ Д. Ватаманіца, лікар-інфекціоніст В. Ватаманіца, фармацевт Л. Калістру, нейрохірург В. Парпауц, економіст С. Бодян; фахівець з пунктуа­ції сучас. української мови Ф. Китар, фахівець у галузі дорож. господарства та будівництва В. Чурар; брати трубачі Усачі — Орест, Михайло (обидва — солісти оркестру Великого театру в Москві), Георгій, Павло (обидва — засл. арт. Молд. РСР, виступали у молд. ансамблях «Букурія», «Жок» та ін.), Олександр (кер. духового оркестру, дир. Несвоян. Будинку культури).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю