Розмір шрифту

A

Несвоя

НЕСВО́Я — село Дністровського (до липня 2020 — Новоселицького) ра­йону Чернівецької області. 2015 Несвоян. сільс. раду зараховано до Мамалигів. сільс. обʼєд­наної територіал. громади. Н. знаходиться у межиріч­чі Прута (тече за 10 км) та Дністра (за 20 км), неподалік кордону з Молдовою, за 75 км від обл. центру, 33 км від м. Новоселиця та 12 км від залізнич. ст. Мамалига. На зх. околиці села, побл. автомобіл. шляху Хотин–Мамалига бере початок мала р. Ба­дана, що на сх. окраїні впадає у Пацапуле. Площа 1,4 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 1330 осіб (молдован — 95,12 %, українців — 4,74 %); станом на 2019 — 1073 особи. Збереглися залишки земляного укріпле­н­ня Троянів вал (рим. час; памʼятка археології нац. значе­н­ня). За нар. пере­казами, при зу­стрічі один одному місц. молдовани й українці говорили «не свої» (звідси начебто й походить назва). Н. вперше згадується у писем. джерелах 1432. Входила до складу Молд. князівства, що пере­бувало у васал. залежності від Осман. імперії. Від 1812 — село Хотин. пов. Бес­сараб. губ. Рос. імперії. 1910 від­крито школу. 1918–40 та 1941–44 — у складі Румунії. 1930 мешкали 1998 осіб. 1940–41 та від 1944 — село Чернів. обл. Декілька десятиліть належало до Новоселиц. р-ну; від 2020 — у складі Дністров. р-ну. На фронтах 2-ї світової вій­ни у лавах рад. армії вою­вали 263 воїни-земляки, з них 143 загинули (встановлено па­мʼятник). 1966 проживали 2110, 1989 — 1393, 2007 — 1330 осіб. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, шкіл. істор.-краєзн. музей, філія По­двірнен. муз. школи; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Здобули популярність вокал. група «Смерічка», вокал. дует «Україночка», танц. ансамбль «Калинка». Памʼятка архітектури місц. значе­н­ня — Свято-Покров. церква (1890). Окрім православної, діє громада християн-баптистів (від 2-ї пол. 1910-х рр.). У Н. народилися: молд. вчені — філософ Д. Ватаманіца, лікар-інфекціоніст В. Ватаманіца, фармацевт Л. Калістру, нейрохірург В. Парпауц, економіст С. Бодян; фахівець з пунктуа­ції сучас. української мови Ф. Китар, фахівець у галузі дорож. господарства та будівництва В. Чурар; брати трубачі Усачі — Орест, Михайло (обидва — солісти оркестру Великого театру в Москві), Георгій, Павло (обидва — засл. арт. Молд. РСР, ви­ступали у молд. ансамблях «Букурія», «Жок» та ін.), Олександр (кер. духового оркестру, дир. Несвоян. Будинку культури).

Літ.: Гаврилюк Й. Ф., Риндюк О. І. Мій рідний край, моя земля: нарис про Новоселицький район Чернівецької області. Новоселиця, 1997.

А. С. Чеботар

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
73710
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
85
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 10
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 6): 400% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Несвоя / А. С. Чеботар // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-73710.

Nesvoia / A. S. Chebotar // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-73710.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору