Несміянов Ігор Олександрович

Визначення і загальна характеристика

НЕСМІЯ́НОВ Ігор Олександрович (22. 11. 1949, Ашґабат) — художник театру, живописець. Член НСХУ (1982). Закін. Київський художній ін­ститут (1977; майстерня Д. Лідера). Працював у ньому 1980–91 викл. каф. композиції. Гол. художник Київ. театру драми і комедії (1982–87), Київ. театру на Подолі (1987–88), Театру «Около дома Станиславского» (Москва, 1996–98). Оформив ви­стави: «Деідамія» Ґ. Генделя (спіл. по­становка Ляйпциз. муз. академії ім. Ф. Мендельсона-Бартольді (Німеч­чина) та Нац. муз. академії України, Київ), «Манон Леско» А. Прево (обидві — 1980), «Настасія Пилипівна» за Ф. Достоєвським (1982), «Гамлет» В. Шек­спіра (1984), «Ромео і Джульєт­та» В. Шек­спіра (2005; усі — Київ. театр драми і комедії на Лівому березі Дні­пра), «Політ над гніздом зозулі» Д. Вас­сермана (Київ. молодіж. театр, 1987), «Порт­рет Мадон­ни» (Театр «Около дома Станиславского», 1996), «Кішка на роз­печеному даху» Т. Вільямса (1999), «Ворог народу (Лікар Стокманн)» Г. Ібсена (2017), «Під­ступність і коха­н­ня» Ф. Шіл­лера (2018; усі — Нац. театр рос. драми ім. Лесі Українки, Київ), «Тригрошова опера» Б. Брехта (Київ. театр «Ательє 16», 2004). Створює живописні полотна на міфол., реліг., філос. тематику у стилі «просвітленого» наїву. Учасник всеукр. та між­нар. мистецьких ви­ставок від 1977. Персон. — у Києві (1991–92, 1999, 2019).

Тв.: живопис — «Адам та Єва», «Ной» (обидва — 1990), «Купа­н­ня», «Паді­н­ня» (обидва — 1991), «Вхід у місто» (1993), «Водник», «Мати і дитина» (обидва — 1994), «Джерело (Сімʼя)» (1995), «Жертвува­н­ня» (1999), «Родина» (2001), «Джерело» (2005), «Дорога» (2011), «Сон воїна» (2018).

Літ.: Заболотна В. Вічна тема «любові — ненависті» // Київ. пектораль. 2002. № 1; Шерман А. Хто я і хто ми? // Антиквар. 2016. № 11–12.

В. І. Заболотна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю