НЕ́СТЕРОВ Михайло Васильович (Нестеров Михаил Васильевич; 19(31). 05. 1862, м. Уфа, нині Башкорто­стан, РФ — 18. 10. 1942, Москва) — російський живописець, графік, колекціонер. Сталінcька премія (1941). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1942). Член Товариства пере­движників (1896), СП СРСР (1942). Навч. у Моск. реал. училищі (1874–77), С.-Пе­тер­бур. АМ (1881–84; майстерня П. Чистякова), закін. Моск. училище живопису, скульптури та архітектури (1886; викл. В. Перов, І. Прянишников; здобув велику срібну медаль, зва­н­ня клас. художника). 1890–95 жив у Києві, де разом із В. Васнецовим працював над роз­писами Володимир. собору (іконостаси у бічних навах, композиції «Різдво Христове» і «Воскресі­н­ня» на стінах хорів, «Богоявле­н­ня» — у хрещальні). Роз­писував Троїц. собор у Сумах. 1910 пере­їхав до Москви, де виконав настін­ні роз­писи в Марфо-Маріїн. монастирі. Від­відав Італію, Францію, Грецію, Австрію, Німеч­чину. Для творчості Н. характерні одухотвореність образів, по­єд­на­н­ня реалізму живопису 19 ст. зі стилізацією форм та умовністю модерну. Писав жанр. та істор. картини, твори на реліг. тематику, пейзажі, порт­рети. Учасник мистецьких ви­ставок від 1879. Персон. — у С.-Пе­тербурзі (1907), Москві (1907, 1935). У 1913 пере­дав своє зі­бра­н­ня (понад 100 полотен рос. художників 19 — поч. 20 ст.) м. Уфа, де на основі його колекції від­крито ХМ (нині Башкир. ХМ ім. Н.). Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї «Київ. картин­на галерея», ДТГ (Мос­ква). Ви­дано його кн. «Давние дни» (1942), «О пере­житом. 1862–1917. Воспоминания» (2006; обидві — Москва).