Нестеров Олександр Петрович
НЕ́СТЕРОВ Олександр Петрович (22. 04. 1954, Київ — 06. 07. 2005, там само) — виконавець напрямків авангардного джазу, нової імпровізаційної музики та експериментальної електроакустичної музики, композитор. Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1977). Муз. освіту здобув на естрад. відділ. Київ. вечір. муз. школи ім. К. Стеценка (1979; кл. контрабаса). 1979–80 — арт. Київ. об’єдн. муз. ансамблів. Грав у джаз. гуртах «Кросворд» (Донец. філармонія, 1983–85) та «Відеоджаз» (Костром. філармонія, РФ, 1986–89). У 1989–91 працював у Київ. театрі драми та комедії на Лівому березі Дніпра. 1988 Н. заснував «Групу сучасної музики», до складу якої увійшли Ю. Яремчук (саксофон), П. Товстуха (фортепіано), М. Антонович (ударні, перкусія), І. Фініш (віолончель), С. Хмельов (вібрафон); 1990 скоротилася до тріо з П. Товстухою та Ю. Яремчуком. 1991 у дуеті з П. Товстухою записав альбом «Клаустрофобія» (вперше увійшла нова імпровізац. музика, створ. власне укр. музикантами). 1993 був арт-дир. 1-го міжнар. фестивалю авангард. мистецтва в Україні «Нова територія» (Київ). У рамках проекту Ґете-інституту, присвяч. «німому кіно», Н. записав з допомогою MIDI-гітари та семплера саундтреки до фільмів «Кабінет доктора Каліґарі» (1920, реж. Р. Віне) та «Фауст» (1926, реж. Ф. Мурнау), музику до фільму «Хроніки за Фортінбрасом» (2001, реж. О. Чепелик). Продовжував концертувати, співпрацював із укр. та зарубіж. музикантами авангард. джазу та імпровізац. музики. Від 1994 Н. виступав у складі тріо разом з Ю. Яремчуком і С. Лєтовим. Особл. місце в його творчості займає масштабна електроакуст. композиція «Опромінені звуки» (1996) за участі ансамблю автентич. співу «Древо» (кер. — Є. Єфремов), Ю. Яремчука та С. Хмельова (1-е виконання відбулося 22 квітня 1996 на Майдані Незалежності в Києві). 1998 здійснено студій. запис твору, який видано на CD 2001. Вперше в укр. музиці автентич. фольклор поєднано з електроакуст. звучаннями та імпровізац. інструм. музикою. Від кін. 1990-х — на поч. 2000-х рр. творчість Н. позначена інтеграцією із середовищем експерим. електроніки та академ. авангарду й остаточ. відокремленням від джаз. муз. сцени. Його проект під назвою «Добре препарований клавір» (1997, у версії студій. записів; 2001–03, у версії концерт. перфомансів) — зразок експерим. електроакустич. творчості, де поєднані техніки «конкретної музики», обробки звуку в реал. часі, інструм. сонористики. 2001 Н. заснував власний лейбл «Symphocarre» та видав усі свої записані альбоми. Н. заклав підвалини укр. школи імпровізац. музики, імпровізац. електроакустич. музики, муз. перфомансу, розробив власну техніку гри на MIDI-гітарі. Створив композиції напрямку авангард. джазу для саксофонів, вібрафону, роялю, перкусії, бас-гітари та електроніки: «√5», «Ч-86», «Ремінісценції на картини Бекона», «Вихід» (усі — 1989), «Музика на вчинки військових», «Дзеркало (присвята А. Тарковському)» (обидві — 1990); композиції напрямку вільної імпровізації для сопілок, фагота, тромбона, фортепіано, електрон. перкусії, MIDI-гітари та синтезаторів: «Чисте дихання», «Рондо-сонори», «Кольорова флюорографія», «Випадкове та асоціації» (усі — 1991); імпровізац. композиції для MIDI-гітари та семплера «Dinamic- MIDItations I» (1998), «Dinamic- MIDItations II» (2000). Виступав на міжнар. джаз. фестивалях у Ванкувері (1990, 1991), Торонто, Калґарі, Вікторії (1991; усі — Канада) та ін.; брав участь у рос.-швед. проекті «New Improvising Testament», у джаз. серії концертів «United States of Drums» (усі — 1993), у серії концертів нової музики «Way Home» (1994) та ін. Здійснив записи на компакт-дисках. 2007 у Києві пройшов Концерт-марафон експерим. джазу та електрон. музики пам’яті Н. за участі укр. та зарубіж. артистів авангард. джазу, нової імпровізац. музики та експерим. електроакустич. музики.
Завантажити статтю
