Нуйно

Визначення і загальна характеристика

НУ́ЙНО — село Камінь-Каширського ра­йону Волинської області. 2020 Нуйнів. сільс. раду (44,81 км²) зараховано до Сошичнен. сільс. обʼ­єд­наної територіал. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Турія (притока Припʼяті, бас. Дні­пра), за 113 км від обл. центру, 47 км від м. Ковель, 11 км від с. Сошичне та 9 км від райцентру. За пере­писом насел. 2001, проживала 1681 особа; пере­важно українці. Істор. місцевості: Заліс­ся, Лука, Попачи, Суха Воля, Янівка. Давні ур­очища: За­­двірʼя, Кінський брід, Королівка, Могилянка, Попів млинок, Татарська гора. Виявлено кремʼяні знаря­д­дя праці пізнього палеоліту. В 1930-х рр. О. Цинкаловський від­крив поселе­н­ня комарів.-тшинец. культури. 1997 М. Кучинко та Г. Охріменко обстежили давньорус. могильник. Н. вперше згадується у писем. джерелах 1463 як власність князів Санґушків. Від 1543 належало польс. королеві Боні. 1600 збудовано Преображен. церкву (нині памʼятка архітектури нац. значе­н­ня), 1841 — Покров. церкву (нині памʼятка архітектури місц. значе­н­ня). Станом на 1629 селом, у якому було 99 дворів, володів шляхтич С. Конєцпольський. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 Н. ві­ді­йшло до Рос. імперії. 1793–96 — у складі Волин. намісництва; 1796–1920 — Волин. губ.; 1795–1920 — Ковел. пов. На­прикінці 19 ст. був 171 двір, проживали 1352 особи. За пере­писом 1911, мешкали 1932 особи; діяли однокласна школа, 2 кредит. товариства. За Ризьким мирним договором 1921 Н. знову уві­йшло до Польші. 1920–21 — у складі Волин., 1921–39 — Поліс. воєводств; 1920–39 — Кашир. пов. Від 1939 — у складі УРСР. Від 1939 — село Волин. обл.; від 1940 — Камінь-Кашир. р-ну. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від червня 1941 до квітня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На Зх. від села — Вутвицький заказник. Серед видат. уродженців — церк. діяч 19 ст. Антоній (Г. Рафальський).

Літ.: Денисюк В. Літопис Камінь-Ка­­шир­щини: істор.-краєзн. нарис. Лц., 2001; Кондратович О. Нуйно: на скрижалях історії та сьогоде­н­ня. Лц., 2006; Пась Н. Камінь-Каширське Поліс­ся. З історії краю. Лц., 2012.

Т. Є. Садовник

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю