Носсінґ Альфред
НО́ССІҐ Альфред (18. 04. 1864, Львів — 22. 02. 1943, Варшава) — діяч сіоністського руху, письменник, скульптор. Здобув докторати з права, медицини та філософії в університетах Львова, Відня, Цюриха. Автор збірок поезії, п’єс, музикозн. праць, критич. статей, лібрето, написаних польс. і нім. мовами, а також низки скульптур біблій. тематики («Цар Соломон», «Юда Маккавей», «Вічний Жид», «Макс Нордау»). Спочатку підтримував і пропагував ідею асиміляції євреїв, згодом перейшов на позиції сіонізму. 1887 опублікував першу сіоніст. працю польс. мовою «Próba rozwiązania kwestji źydowskiej», в якій запропонував створити євр. державу в Палестині та суміж. країнах (мала знач. резонанс у середовищі євр. інтелігенції, особливо у Галичині). У періодиці вміщував статті та нариси з євр. нац. проблем, високо оцінював здатність євреїв виживати у склад. умовах боротьби за існування, однак водночас засуджував їхню зарозумілість, амбіційність і зверхність щодо ін. народів (з цими поглядами Н. солідаризувався І. Франко). Наприкінці 19 ст. був кор. «Gazety Lwowskiej» у Парижі, від 1900 мешкав у Берліні. Брав участь у перших сіоніст. конгресах, але через конфлікт із ідеологом відродження євр. держави Т. Герцлем 1903 вийшов із Всесвіт. сіоніст. організації та на противагу їй 1908 заснував Євр. колонізац. організацію. У роки 1-ї світової війни дотримувався пронім. орієнтації. З приходом до влади у Німеччині нацистів виїхав до Варшави. Після нацист. окупації Польщі та створення 1940 Варшав. ґетто був признач. чл. юденрату — євр. адм. самовряд. органу. Склав плани євр. еміграції до Палестини та подав кілька меморандумів нім. владі. За звинуваченням у співпраці з нацистами страчений чл. євр. бойової організації.