Носов Сергій Васильович

НО́СОВ Сергій Васильович (25. 09. 1861 — після 1921, Полтава) — архітектор. Закін. С.-Петербур. буд. училище (1887). Як цивіл. інж. служив 1887–89 на буд-ві залізниці Ромни–Кременчук. Відтоді мешкав у Полтаві. Працював архітектором губерн. земської управи (1889–98), єпарх. архітектором. Серед реаліз. проектів — стайні для держ. кінного заводу, розширення і добудова до зх. крила Успен. храму (усі — 1899–1902), Дворян. і селян. банк (1906–09, співавтор О. Кобелєв), Музей історії Полтав. битви (1909), Рос. банк для зовн. торгівлі (1910, співавтор М. Стасюков) у Полтаві; водяний турбін. млин і сукновальня з поршн. колесами у м. Миргород; комплекс (9 служб. і 7 житл. приміщень) с.-г. училища, лікарн. павільйони, мурована церква з каплицею у Спасо-Преображен. монастирі (усі — 1899–1902), жін. гімназія (1908) у м. Лубни; міст шпренел. системи через р. Сула побл. м. Лохвиця (усі — нині Полтав. обл.), панський будинок О. Милорадовича в Хорол. пов. Полтав. губ., лікарн. корпуси у м. Золотоноша (нині Черкас. обл.), собор Різдва Богородиці в с. Козельщина (нині смт Полтав. обл.), Микол. церква в с. Пустовійтівка (нині Ромен. р-ну Сум. обл.; обидва — 1900–06). Архіт. споруди Н. позначені істор. ремінісценціями, еклектикою. Використовував форми модерну, неоренесансу, необароко, неорос. і неовізант. стильових напрямів.

Літ.: Закладка Музея Полтавской битвы // Полтав. вѣст. 1909, 11 апр.; Пам’ятники і архітектура Полтави. К., 1974; Архітектори і місто [Полтава]. П., 2018.

В. М. Ханко