Носко Петро Васильович
НОСКО́ Петро Васильович (08(20). 12. 1885, с. Бубнівщина Пирятин. пов. Полтав. губ., нині Прилуц. р-ну Черніг. обл. — 22. 05. 1976, Київ) — живописець, графік. Член Асоц. художників червоної України (1926–31), СХУ (2-а пол. 1940-х рр.). Співав у церк. хорі, згодом брав уроки співу в О. Муравйової разом з І. Козловським. Закін. Київ. художнє училище (1909, вступив за сприяння родини де Бальменів), Вище художнє училище при С.-Петербур. АМ (1916; викл. В. Маковський, В. Савинський). Мешкав у Києві. Працював на Житомир. порцелян. заводі (1925–26). У 1930-х рр. заарешт. за «націоналізм», кілька разів утримували у Лук’янів. в’язниці. 1944 повернувся до Києва, працював у худож. інституті. Замальовував архіт. пам’ятки, ілюстрував твори укр. письменників, писав краєвиди, картини на істор. тематику. У творчості Н. риси пізнього академізму поєднано з реаліст. відтворенням дійсності та минулого. Учасник виставок від 1912. Створив серію гравюр до кн. «Повна збірка творів: Поезії (Кобзар)» Т. Шевченка (К., 1927; 50 тис. прим., знищено під гаслом боротьби з націоналізмом; К., 2003). Самобутні іл. Н., в яких подано власне бачення Шевченкових героїв (втілювали нац. характери, силу й велич духу козацтва), збережено завдяки його дочці, яка жила у Франції: до 100-річчя від дня народж. батька 1985 відшукала вцілілий раритет прим. у Б-ці ім. С. Петлюри в Парижі, з якого зроблено фотографії ілюстрацій Н. Їх видано окремою кн. «П. В. Носко. Ілюстратор “Кобзаря” Тараса Шевченка» (Оттава, 1985). Деякі роботи зберігаються у НХМ, Нац. музеї Т. Шевченка (обидва — Київ), Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів Черкас. обл.), Черніг. ХМ. Реабіліт. 1999.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Розгром поміщицького маєтку в 1905 році» (1926), «Т. Шевченко серед кріпаків», «Т. Шевченко в казематі», «Хустина» (усі — 1927), «Т. Шевченко в редакції ж. “Современник”» (1939), «Взяття Овруча партизанами» (1945), «Тарас-пастух» (1948), «Окопна правда» (1957), «Т. Шевченко шукає залізні стовпи» (1962), «Продаж кріпаків» (1964), «До Червоної армії» (1965), «У партизани збираються» (1971), «В. Лисенко і М. Старицький слухають Остапа Вересая» (1972).
Рекомендована література
- Затенацький Я. Український радянський живопис. К., 1958;
- Жила В. Уміле розкриття думки й ідеї: [Про ілюстров. вид. «Кобзар» Т. Шевченка, видане в Оттаві] // Свобода. 1986, 12 лип.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
