Носківці

Визначення і загальна характеристика

НО́СКІВЦІ  — село Жмеринського району Він­ницької області. 2020 Носковец. сільську раду (підпорядк. с. Демків) зараховано до Стані­славчиц. громади. Н. знаходяться на правому березі р. Мурафа (притока Дністра; збудовано ставок), у місці впадіння малої р. Морозко, за 60 км від обл. центру, 20 км від райцентру та 12 км від с. Станіславчик. Площа 3,36 км². За переписом насел. 2001, проживали 1702 особи; переважно українці. Проходить міжнар. автомагістраль Житомир–Могилів-Подільський. Виявлено артефакти трипіл. культури, ранніх хлібороб. і скотар. племен Пд.-Сх. Європи 2–1 тис. до н. е. Пам’ятка архео­логії — слов’ян. городище 10–11 ст. У шкіл. музеї зберігаються кам’яні знаряддя праці, знайдені на тер. села. Вперше згадуються 1431 у грамоті литов. князя Яґайла як власність Лаврентія Ціолка та його сина Петра. Пізніше належали шляхтичам Потоцьким, поміщикам Бахметьєвим, генералу Дюгамелю та ін. У серед. 18 ст. збудовано Різдвяно-Богородиц. церкву. Після 2-го поділу Польщі 1793 Н. відійшли до Рос. імперії. 1797–1925 — село Поділ. губ.; 1796–1921 — Вінн., 1921–23 — Жмерин. пов. 1860 засн. Носковец. цукр. завод, що згодом щорічно виробляв 60–100 тис. пудів цукру. Працював цегел. завод, що мав потуж. 100 тис. шт. цегли на рік. Від 1861 — у складі Станіславчиц. волості. 1862 відкрито церк.-парафіял. школу, 1884 — міністер. училище. Від 1885 помістям володіла Ю. Пащенко. У тому ж році був 241 двір, проживали 2014 осіб. 1898 — 3368 жит. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — село Могилів. округи; від 1932 — Вінн. обл.; 1923–57 — Станіславчиц. р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серед. липня 1941 до серед. березня 1944 — під нім. окупацією. Діяло ґетто. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 626 воїнів-земляків, з них 375 загинули (встановлено пам’ятник). 1946–53 функціонував дит. будинок. На поч. 1970-х рр. проживали 3,3 тис. осіб. Нині у Н. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Частково зберігся парк Потоцьких–Бахметьєвих (18–20 ст.). Ботан. па­м’ятки природи місц. значення: Бук плакучий, Бук червонолистий, Кедр сибірський, Ясен плакучий. Пам’ятки архітектури місц. значення: палац і манеж садиби Бахметьєвих (19 ст.). Серед видат. уродженців — поет Ю. Юрчак, Герой Радянського Союзу І. Оленич, бригадир докерів-механізаторів Одес. мор. торг. порту, Герой Соц. Праці М. Ти­мунь. У серед. 19 ст. у селі збирав народнопоет. співомовки С. Руданський; 1885–86 жив рос. поет С. Надсон. Письменник Ю. Смолич згадував, як він пішки з торбинкою на плечах ходив у Н., щоб отримати хлібину й крупи на прожиття у своєї сестри, яка від 1919 тут вчителювала. У Носковец. школі також працював вчителем письменник Я. Сікорський, навч. поет А. Гудима (народився у сусід. с. Слобода-Носковецька).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю