Носенко Олекса Єрмолайович
НОСЕ́НКО Олекса Єрмолайович (25. 03. 1910, с. Жеребець, нині Таврійське Запоріз. р-ну Запоріз. обл. — 29. 05. 1980, Київ) — прозаїк. Член СПУ (1945). Після закінчення технікуму в Запоріжжі від 1929 працював у ЗМІ: «Молодий пролетар», «Селянська газета», «Радянська Буковина» тощо, у роки 2-ї світової війни — військкор, заст. ред. г. «Советская Украина», від 1943 — ред. г. «Київська правда». Окремими вид. вийшли зб. нарисів «На зламі» (1930), «Радянська Буковина» (1941), «І засвітився маяк» (1963), оповідань «Випробування» (1946; 1950), «У наші дні» (1948), «Перші грози» (1951), «Коли слова зайві» (1957), «Всюдисущий Стратон» (1958), «Багаті серцем» (1959), «Про що шуміли сосни» (1964), «Зустріч у снігах» (1965), «Спитай у серця» (1973; 1978) та новел «Домна в уніформі» (1970), повість «Патріоти» (1953; 1988; усі — Київ) та ін. Писав про героїзм і мужність рад. людей у роки війни, трудові будні й духовну красу українського народу.
Завантажити статтю
Людина 
