Носенко Надія Сергіївна
НО́СЕНКО Надія Сергіївна (16. 11. 1918, м. Олександрія, нині Кіровогр. обл. — 13. 08. 2010, Запоріжжя) — скульпторка. Дружина І. Носенка. Член НСХУ (1967). Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1941; викл. М. Погрібняк, О. Жирадков). Під час 2-ї світової війни перебувала в евакуації в м. Туапсе (РФ), Баку. Брала участь у благоустрої м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам’янське Дніпроп. обл.; 1944–45). Від 1951 мешкала в Запоріжжі. Працювала скульпторкою в майстернях обл. товариства художників (1951–62), на худож.-вироб. комбінаті (1962–98). Більшість робіт виконала у співавт. із чоловіком. Основні галузі — станк. та монум. скульптура. Створила монументи героям 2-ї світової війни та Героям Соц. Праці, правдиві образи металургів, хліборобів, ліричні жін. портрети, проникливі образи шевченкіани. Учасниця обл., всеукр. мистецьких виставок від 1952. Персон. — у Запоріжжі (1977). Окремі твори зберігаються в Запоріз. худож. та краєзн. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- станк. композиції — «М. Гоголь» (1951), «Герой Соціалістичної Праці доярка М. Сардак» (1956, 1963), «Заочниця» (1957), «Запорожці. Заслужений металург УРСР П. Дорошенко та перший підручний Л. Перехрест», «У наймах коси побіліють» (обидві — 1961, співавт.), «Наймичка» (1964), «Ланкова», «Металург» (обидві — 1967), «Бригада комуністичної праці М. Кінебаса» (1970; обидві — співавт.); рельєф «Мати» (1980-і рр.); барельєф «Мистецтво належить народу» (на фронтоні Запоріз. укр. муз.-драм. театру ім. В. Магара, 1952, співавт.); пам’ятники — «Материнство» (1953, м. Бердянськ Запоріз. обл.), «Металург» (1959, Запоріжжя), «Слава героям праці» (1960, м. Дніпрорудне Запоріз. обл.; обидва — співавт.), «Наука і праця» (1965), «Морякам-десантникам» (1972; обидва — м. Бердянськ), «Клятва» (1973, смт Михайлівка Запоріз. обл.; обидва — співавт.), «За Батьківщину» (1974, с. Омельник, співавт.), «Моя Вітчизна» (1975, колгосп «Батьківщина» Гуляйпіл. р-ну), загиблим розвідникам «Вибух» (1984, с. Лугівка), «За рідну землю» (1987, радгосп «Південний»; обидва — співавт.), В. Чапаєву (1988–91, радгосп «Чапаєвський», співавт.); погруддя Героїв Рад. Союзу І. Снітка (1969, с. Новоукраїнка), Є. Носаль (1973, смт Михайлівка); стела «Ніхто не забутий» (1972, смт Новомиколаївка, співавт.; усі — Запоріз. обл.).
Рекомендована література
- Н. С. Носенко. Персональна художня виставка: Каталог. З., 1977;
- Латанский С. «Степом, степом...» // Индустр. Запорожье. 1999, 27 февр.; Чуприна А. Надежда Носенко — единственная в Запорожской области женщина-скульптор // МИГ. 2003, 6 марта;
- Алексєєва О. Професійне мистецтво Запоріжжя: на зламі часів // ОМ. 2008. № 3;
- Босько В. Люди, події, факти — 2018: Альм. Вип. 13. Кр., 2017.
Фотоілюстрації
. granit, midy.jpg "Н. Носенко. Пам'ятник «За Батьківщину» в с. Омельник Запорізької обл. 1974 (співавт.). Граніт, мідь")
Завантажити статтю
Людина 
