Котик Ієхезкель Мойшович

КО́ТИК Ієхезкель (Єхезкель) Мойшо­­вич (1847, с-ще Кам’янець-Ли­­товськ Брест. пов. Гроднен. губ., нині м. Кам’янець Брест. обл., Білорусь — 1921, Варшава) — мемуарист, видавець. Батько А.-Г. Котика. Народився у багатій хасид. сім’ї, отримав традиц. єв­­р. реліг. освіту. Деякий час мешкав у Києві, потім — у Варшаві. Займався видавн. діяльністю, зокрема випускав євр. календар. Літ. твори писав на їдиші та івриті. Автор мемуарів «Meine Sichroines» («Мої спогади»; 1-й т. — 1912, 2-й т. — 1914, обидва — Варшава; 1-й т. — Берлін, 1922; 3-й т. залишився у рукописі), в яких подав різносторонню картину євр. життя у Рос. імперії в 1-й пол. 19 — поч. 20 ст. Уривки зі спогадів перекладено нім. мовою (Берлін, 1936). У 2-му т. описав повсякденне життя київ. євр. спіль­ноти, а також заторкнув проблему євр. погрому в Києві. Мемуари К. високо оцінили кла­сики євр. літ-ри Шолом-Алейхем, І.-Л. Перец. Над рос. перекладом мемуарів працюва­­ла онука Р. Котик, яка мешкала в Москві (не опубл.), а також М. Улановська («Мои воспоминания = . [Т. 1]», С.-Пе­­тербург; Москва; Іерусалим, 2009; пер. з вид. — Берлін, 1922). На іврит спогади К. переклав Д. Ас­­саф («What I have seen… the memoirs of Yechezkel Kotik», Tel-Aviv, 1998).

Завантажити статтю