КОВТЮ́К Іштван Яношович (псевдонім — István Kincses; 11. 01. 1934, с. Надьрат, нині Ратовці Ужгородського р-ну Закарпатської обл. –  26. 10. 2020, м. Берегове Закарпатської обл.) — мово­знавець, пере­кладач, поет. Кандидат філологічних наук (1974). Член НСПУ (1995). Обласна літературна премія імені Ф. Потушняка (1997), наукові премії імені Б. Чюрі (1993) та імені Я. Араня (2009; обидві — Угорщина). Закінчив російський від­діл філологічного факультету Ужгородського університету (1958). Від­тоді працював кореспондентом обласної газети «Закарпатська правда»; 1962–68 — редактор літературних і музичних пере­дач угорського від­ділу Закарпатського обласного радіокомітету; водночас 1963–94 — в Ужгородському університеті: від 1975 — доцент кафедри угорської філології; від 1997 — завідувач кафедри мовних дисциплін Закарпатського угорського педагогічного ін­ституту (м. Берегове). Наукові дослідже­н­ня у галузі гунґарології, зокрема лексика й граматика угорських говорів Потис­ся, українсько-угорські між­мовні контакти. Автор праці «Anyanyelvünk peremén» («На периферії рідної мови», Уж.; Будапешт, 1995), низки під­ручників з угорської мови (для 4–9-х класів, 1986–2008); збірки віршів для дітей «Rongybaba» («Ганчіркова лялька», Уж.; Будапешт, 1998). У пере­кладі К. угорською мовою ви­йшли пʼєса О. Корнійчука «Памʼять серця» (Уж., 1974), повість І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» (Будапешт, 1976), драма Лесі Українки «Лісова пісня» (Уж.; Будапешт, 1993), збірка ви­браних поезій К. Копинця «Таїна» (Уж., 1998). Пере­клав також окремі твори Т. Шевченка (баладу «Причин­на» і вірш «Думи мої, думи мої...» опубліковано у журналі «Карпатський край», 1996, № 5–7), І. Франка («Гімн» у збірці «“Вічний революціонер” мовами народів світу», Л., 1986), Марка Вовчка, М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Тесленка, М. Бажана (до під­ручників з літератури для шкіл з угорською мовою на­вча­н­ня), сучасних закарпатських письмен­ників. Створив діафільми про творчість угорських письмен­ників М.-Ч. Вітийзя, М. Йокаї, К. Міксата, Ж. Моріца, М. Ваці, Мате Залки.