Носар Георгій Степанович
НО́САР Георгій Степанович (псевд. — Юрій Переяславський; 07(19). 01. 1877, м. Переяслав Полтав. губ., нині Київ. обл. — 11. 05. 1919, там само) — політичний діяч. Навч. у Переяслав. і 2-й Київ. г-зіях, на юрид. факультеті С.-Петербур. університету. 1899 за участь у студент. русі заарешт. і висланий на 3 р. під гласний нагляд поліції. Екстерном склав іспити за університет. курс, працював юрисконсультом і пом. присяж. повіреного у Харкові. 1905 — чл. ліберал.-демократ. організації «Союз визволення», Моск. ради робітн. депутатів, у жовтні обраний першим головою С.-Петербур. ради робітн. депутатів (під ім’ям робітника Петра Олексійовича Хрустальова). 1906 заарешт. і засланий до Сибіру, звідки 1907 втік за кордон. Член партії РСДРП (меншовиків), з якої 1910 вийшов. 1914 відмовився від політ. боротьби та перейшов на патріот. позиції. 1915 повернувся в Росію, де був заарешт. і засудж. до 3-х р. каторги. Звільнений після Лютн. революції 1917, мешкав у Переяславі. Обраний головою земської управи, громад. комітету, признач. комісаром Переяслав. пов. Перебрав повноваження всіх місц. керів. органів, прагнув до необмеженої влади, утискував великих землевласників, через що користувався знач. популярністю на Переяславщині (його сваволя зумовила появу феномена т. зв. Переяслав. респ.). Однак поступово втратив підтримку насел. і наприкінці 1917 відмовився від посади комісара, а у березні 1918 — голови земської управи повіту. Написав спогади «Из недавнего прошлого» (Переяслав, 1918). У 1919 намагався скоординувати антибільшов. нац. сили на підтримку повстання М. Григор’єва та боротьбу за самост. Україну. Вбитий більшовиками.
Рекомендована література
- Коротенко В. Керівник «Переяславської республіки» // Вісн. Переяславщини. 1993, 23 верес.
Завантажити статтю
