НОСАЛЕ́ВИЧ Олександр Модестович (21. 03. 1874, с. Біличі, нині Самбір. р-ну Львів. обл. — 19. 01. 1959, м. Вісбаден, Німеч­чина) — спів­ак (бас-баритон). Двоюрід. брат М. Менцинського. Навч. у гімназіях м. Пере­мишль (нині Польща) та Самбір, закін. Віден. консерваторію (1899; кл. Й. Генсбахера й Г. Росса). Удосконалював майстерність у Ф. Ґваріно в Мілані. Був спів­аком Львів. «Бояна». 1897–99 — соліст хору церкви св. Варвари у Відні. 1898 вперше ви­ступив як опер. спів­ак у «Фольксопері» (Ві­день). Був солістом опер. театрів Штут­тґарта (1899–1900), Альтенбурґа (1901–02), Гамбурґа (1902–03; усі — Німеч­чина), Кеніґсберґа (нині Калінін­град, РФ) й Нюрнберґа (Німеч­чина, 1905–08), Відня (1908–20), Вісбадена (1920–32). Ви­ступав як соліст хору В. Садовського (Ві­день, 1899–1900), де виконав сольні партії у творах Д. Бортнянського («Блажен муж»), М. Вербицького, Д. Січинського («Дні­про реве»), М. Лисенка («Минають дні»). Влітку 1901 здійснив концертне турне з Ф. Лопатинською, М. Шляфенберґом та Я.-К. Ґал­лем по Зх. Україні. У різні роки брав участь у Шевченків. концертах (Львів, м. Сянок, нині Польща, м. Стрий, нині Львів. обл., Ві­день), ім­презах, присвяч. діячам укр. культури. 1925, 1928 разом із М. Менцинським ви­ступив просто неба для селян у с. Фельштин (нині с. Скелівка Самбір. р-ну Львів. обл.), де проживала його родина. 1927, 1935 дав кілька концертів із творів укр. композиторів та укр. нар. пісень у Вісбадені. Мав сильний, гнучкий голос широкого діапазону й металевого забарвле­н­ня, виразну дикцію. Виконав. манера по­значена майстерністю в пере­даван­ні нюансів почут­тів і на­строїв, муз. інтелігентністю, артистизмом. У концерт. репертуарі — твори М. Лисенка, Д. Січинського, О. Нижанківського, В.-А. Моцарта, К. Вебера, Й. Брамса, Р. Ваґнера. Популяризував вокал. твори М. Лисенка у Зх. Україні.