Носалевич Олександр Модестович
НОСАЛЕ́ВИЧ Олександр Модестович (21. 03. 1874, с. Біличі, нині Самбір. р-ну Львів. обл. — 19. 01. 1959, м. Вісбаден, Німеччина) — співак (бас-баритон). Двоюрід. брат М. Менцинського. Навч. у гімназіях м. Перемишль (нині Польща) та Самбір, закін. Віден. консерваторію (1899; кл. Й. Генсбахера й Г. Росса). Удосконалював майстерність у Ф. Ґваріно в Мілані. Був співаком Львів. «Бояна». 1897–99 — соліст хору церкви св. Варвари у Відні. 1898 вперше виступив як опер. співак у «Фольксопері» (Відень). Був солістом опер. театрів Штуттґарта (1899–1900), Альтенбурґа (1901–02), Гамбурґа (1902–03; усі — Німеччина), Кеніґсберґа (нині Калінінград, РФ) й Нюрнберґа (Німеччина, 1905–08), Відня (1908–20), Вісбадена (1920–32). Виступав як соліст хору В. Садовського (Відень, 1899–1900), де виконав сольні партії у творах Д. Бортнянського («Блажен муж»), М. Вербицького, Д. Січинського («Дніпро реве»), М. Лисенка («Минають дні»). Влітку 1901 здійснив концертне турне з Ф. Лопатинською, М. Шляфенберґом та Я.-К. Ґаллем по Зх. Україні. У різні роки брав участь у Шевченків. концертах (Львів, м. Сянок, нині Польща, м. Стрий, нині Львів. обл., Відень), імпрезах, присвяч. діячам укр. культури. 1925, 1928 разом із М. Менцинським виступив просто неба для селян у с. Фельштин (нині с. Скелівка Самбір. р-ну Львів. обл.), де проживала його родина. 1927, 1935 дав кілька концертів із творів укр. композиторів та укр. нар. пісень у Вісбадені. Мав сильний, гнучкий голос широкого діапазону й металевого забарвлення, виразну дикцію. Виконав. манера позначена майстерністю в передаванні нюансів почуттів і настроїв, муз. інтелігентністю, артистизмом. У концерт. репертуарі — твори М. Лисенка, Д. Січинського, О. Нижанківського, В.-А. Моцарта, К. Вебера, Й. Брамса, Р. Ваґнера. Популяризував вокал. твори М. Лисенка у Зх. Україні.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Грьомін («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Рокко («Фіделіо» Л. ван Бетговена), Каспар («Вільний стрілець» К. Вебера), Фіґаро («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Герман, Доланд, Гаґен («Тангейзер», «Летючий голландець», «Загибель богів» Р. Ваґнера).
Рекомендована література
- Дністрянська С. Виступ п. Носалевича // Діло. 1914, 7 листоп.;
- Німчук І. Успіхи співака у Вісбадені // Там само. 1928, 22 січ.;
- Лисько З. Олександр Носалевич // Сучасна Україна. 1957, 25 серп.;
- Михальчишин Я. Пам’яті артиста // Наша культура (Варшава). 1979. № 1;
- Мелех-Яросевич Л. Українські співаки на польських оперних сценах: О. Мишуга, О. Носалевич... // Дзвін. 1996. № 8.