Норміровка

«НОРМІРО́ВКА» — одне з перших монополістичних обʼ­єд­нань харчо-смакової промисловості Російської імперії, створене для регулюва­н­ня продажу цукру за кордон. 1887 більшість цукрозаводчиків Київ., Поділ., Волин. губ. і Царства Польського уклали між собою угоду про регламентацію екс­порту (т. зв. нульовий договір), що започаткувала процес організації «Н.». 1899–1901 усіма справами картелю керував «Комітет 15-ти пред­ставників», що проводив свої засі­да­н­ня один раз на рік. Він роз­глядав пита­н­ня квот і цінової політики (ріше­н­ня вважали обовʼязко­ви­ми для викона­н­ня, якщо у роботі комітету взяло участь мінімум 6 осіб), а до­ставку цукру на зовн. ринки здійснювала Рада екс­портерів, якій кожен з учасників обʼєд­на­н­ня пере­довіряв право роз­поряджатися частиною своєї готової продукції. Норми вивозу встановлювали із урахува­н­ням роз­мірів та продуктивності заводів-контр­агентів. У цих межах власники самі за­ймалися реалізацією, лише надлишки під­лягали централізов. збуту через контору «Н.» за цінами остан­ньої (поруше­н­ня карали знач. штрафами). Картель обʼ­єд­нував 212 (із 224) цукроварень Рос. імперії (окрім кількох під­приємств Полтавщини й Харківщини), його центрами були Варшава (для поляків) та Київ (для всіх ін.). 1890–91 «Н.» виробила 26, у 1895–96 — 34, у 1899–1900 — 39 млн пудів цукру (96 % від заг.-імпер. обсягу). Через не­узгодженість дій і внутр. суперечності картель припинив існува­н­ня 1902.

Завантажити статтю