НОРМАТИ́ВНО- ПРАВОВИ́Й АКТ — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим органом держави, що встановлює, змінює, скасовує чи конкретизує певні норм права з метою регулюва­н­ня су­спільних від­носин. Виконує дві рівно­значні функції: юрид. джерела права та форми права, тобто ви­ступає як спосіб існува­н­ня і вираже­н­ня норм права. Усі Н.-п. а. пере­бувають між собою в ієрарх. під­порядкованості, що й ви­значає юрид. силу документа. До них належать закони та підзакон­ні акти (укази і роз­порядже­н­ня глави держави, по­станови уряду, акти центр. органів виконав. влади тощо). Н.-п. а. від­ображає волю уповноваженого субʼєкта права, є обовʼязк. для викона­н­ня, має документал. форму закріпле­н­ня, його викона­н­ня забезпечує держава, зокрема і примус. засобами. На від­міну від Н.-п. а. як актів, роз­рах. на багаторазове за­стосува­н­ня, індивід. акти конкретизують правові норми чи ви­значають їхній дійс. зміст і мають форму правоза­стосов. або інтер­претац. акта. За сферою дії роз­різняють заг. і спец. Н.-п. а.; за характером волевиявле­н­ня — акти встановле­н­ня, заміни або скасува­н­ня норм права; за галузями законодавства — цивіл., кримінал., адм., кримінал.-процесуал., адм.-процесуал. та ін. Осн. структурні елементи Н.-п. а.: преамбула, пункти (стат­ті), глави, роз­діли, частини, а в окремих випадках — книги (Цивіл. кодекс України). Згідно зі ст. 93 Кон­ституції України, Н.-п. а. у формі закону набирає чин­ності через 10 днів від дня його офіц. оприлюдне­н­ня, якщо інше не перед­бачено самим законом, але не раніше дня його опублікува­н­ня. В Україні від 1992 за­проваджено держ. реєстрацію Н.-п. а., а 1996 засн. Єдиний держ. реєстр норматив. актів (порядок веде­н­ня та користува­н­ня затв. 2001 КМ України). До нього включено: Н.-п. а., ви­дані, починаючи від дня прийня­т­тя Акта проголоше­н­ня незалежності України 1991, чинні, опубл. та неопубл. (зокрема з обмежу­вал. грифами) закони України, по­станови ВР України, декрети, по­станови і роз­порядже­н­ня КМ України, ріше­н­ня і висновки Кон­ституц. Суду України, а також зареєстр. в Міністерстві юстиції України Н.-п. а. мін-в, ін. центр. органів виконав. влади, органів госп. упр. та контролю, НБУ, а також між­нар. договори України; Н.-п. а., ви­дані до 24 серпня 1991, що не втратили чин­ності та не супере­чать законодавству України; тимчас. Н.-п. а. зі строком дії протягом року і більше та зі строком дії менше року в разі на­ступ. їхнього продовже­н­ня. Не під­лягають включен­ню акти, що не містять правових норм, зокрема про затв. стандартів, тех. умов, буд. норм і правил, ін. нормативно-тех. документів, тарифно-кваліфікац. довід­ників, форм звітності; при­значе­н­ня на посаду та звільне­н­ня з неї; склика­н­ня нарад, конференцій, семінарів тощо; спорудже­н­ня памʼятників, монументів конкрет. особам і на честь певних подій, нагородже­н­ня грамотами, від­знаками тощо, а також з питань організації викона­н­ня раніше прийнятих Н.-п. а. До Єдиного держ. реєстру норматив. актів вносять дату, норму, назву, текст і реєстрац. код акта, дату і номер реєстрації у Міністерстві юстиції України, класифікац. індекс. Міністерство юстиції України роз­робляє організац. та методол. принципи його веде­н­ня, ухвалює ріше­н­ня про включе­н­ня до нього Н.-п. а., здійснює їхнє опрацюва­н­ня, ідентифікацію, класифікацію, від­повід­ає за автентичність та конкрет. стан еталон. текс­тів, забезпечує належне збереже­н­ня і викори­ста­н­ня реєстру.