Норит

НОРИ́Т  — магматична гірська порода ос­новного складу нормальної лужності, різновид габро. Гол. породоутворювал. мінерали: осн. плагіоклаз — 35–70 %, ортопіроксен — 20–60 %. Усереднений хім. склад: SiO₂ — 50,32 %, TiO₂ — 0,34 %, Al₂О₃ — 16,71 %, Fe₂О₃ — 2,47 %, FeO — 9,41 %, MnO — 0,11 %, MgO — 8,63 %, CaO — 9,41 %, Na₂O — 1,93 %, К₂O — 0,36 %, Р₂O₅ — 0,06 %. Розрізняють габронорити (містять понад 5 % клінопіроксену) та олівін. Н. (5–35 % олівіну). До складу Н. можуть входити: біотит, кварц, мікроклін, апатит, циркон, ільменіт і титаномагнетит. Структура переважно гіпідіоморфно-зерниста, текстура масивна або трахітоїдна. Трапляється в складі великих розшарованих інтрузивів осн. і ультраосн. порід, в анортозит. комплексах раннього докембрію, в анортозит-рапаківіграніт. асоціаціях; іноді складає дрібні самостійні інтрузиви. З норит. інтрузивами пов’язано родовища сульфід. мідно-нікелевих руд, що містять платиноїди, а також родовища апатит–магнетит–ільменіт. руд. Окрім Землі, Н. виявлено також на Місяці. В Україні відомі у складі Коростен. та Корсунь-Новомиргород. анортозит-рапаківіграніт. плутонів, Пн.-Каль­чиц. комплексу у Приазов’ї. Н. застосовують як буд. і облицюв. матеріал.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю