Нью-Йорк

НЬЮ-ЙО́РК (англ. New York) — метрополітенський регіон у США. Система роз­селе­н­ня, ядром якої є м. Нью-Йорк-Сіті, формує певну гео­просторову єд­ність як вироб., так і обслуговуючої діяльності. Насел. понад 27 млн осіб (2017). Мор. порт «Нью-Йорк–Нью-Джерсі»; між­нар. аеропорти: ім. Дж. Кен­неді, «Ла-Ґуардія», «Ньюарк». У складі регіону — м. Нью-Йорк-Сіті з прилеглими тер. пд. частини шт. Нью-Йорк та о-ва Лонґ-Айленд, більша частина тер. шт. Нью-Джерсі та шт. Кон­нектикут. Агломерація Нью-Йорк-Сіті складається з 5-ти графств шт. Нью-Йорк: Мангет­тен, Бруклін, Квінс, Бронкс і Стейтен-Айленд. Насел. 8,6 млн осіб (2017). Місто позиціонують як культурну, фінанс. і мас-медіа столицю світу. Тут роз­таш. гол. офіси провід. між­нар. банків, Амер. фонд. біржа та фонд. біржа Н.-Й., штаб-квартири ООН, а також десятків найбільших транс­нац. корпорацій світу. Н.-Й. за­ймає провід­ні позиції в світ. і роз­дріб. торгівлі США, індустрії роз­ваг, мас-медіа, моди, мистецтва та послуг. Роз­винені легка (пере­важно швейна), металооб­робна, полігр., харчової промисловості, інформ. технології, туризм, видавн. справа. Важка пром-сть і транс­порт­но-логіст. діяльність у 2-й пол. 20 — на поч. 21 ст. «мігрувала» на периферію Нью-Йорк. метрополітен. регіону, особливо в Нью-Джерсі. Серед найві­доміших навч. закладів — Колумбій. та Нью-Йорк. університети. 1610 гол­ландці заснували місію на Пд. о-ва Мангет­тен. Колонія, що належала гол­ланд. Вест-Інд­ській компанії, отримала назву Новий Амстердам. 1626 о-в був викуплений у індіанців. Земел. ділянка про­стягалася від Пд. Мангет­тена і Брукліна до Бронкса разом із Стейтен-Айлендом. 1664 цю тер. завоювали англійці і на­звали її Н.-Й. Від 1686 — місто. 9 липня 1776 у Н.-Й. Дж. Вашинґтон проголосив перед армією і жит. міста Декларацію незалежності США. 30 квітня 1789 у «Фе­дерал-Голл» на Волл-стріт про­йшла інавгурація 1-го президента США Дж. Вашинґтона. Після громадян. вій­ни за незалежність поштовхом до роз­витку міста стало введе­н­ня в дію 1825 Ері-ка­налу (від р. Гудзон до оз. Ері), який від­крив шлях до освоє­н­ня внутр. частини континенту. Гол. турист. обʼєкти знаходяться на о-ві Мангет­тен, що має шахове планува­н­ня вулиць, які з Пд. на Пн. Зх. пере­тинає Бродвей (назва у перекл. з англ. означає «широкий шлях»; до приходу європейців це була стежка, що сполучала стійбища індіанців). Хмарочоси зосереджені пере­важно у 2-х частинах о-ва — Даунтауні (прибл. до Чен­нел-стріт) та Мідтауні (від 30-ї до 50-ї вулиць). У Даунтауні — Волл-стріт, де знаходиться фонд. біржа і раніше були офіси провід. банків (нині офіси і банків, і великих транс­нац. корпорацій роз­осереджені по всьому Мангет­тену і Н.-Й.), Світ. торг. центр (від­будований, нині це найвищий хмарочос Н.-Й.), без­ліч під­приємств інформ.-технол. та комерц. діяльності. У Мідтауні — фешенебел. торг. та комерц. центри 40-ї вулиці та 5-ї авеню, пере­хрестя площі Таймс-Сквер (із великою кількістю театрів навколо), офіси Емпайр-Стейт-Біл­дінґ та Рокфел­лер-Центру, Ґрінвіч-Віл­ледж. У центр. частині о-ва — Центр. парк, на Сх. від якого — музеї мистецтва «Метрополітен» та С. Ґуґ­ґенга­йма, ділові квартали Іст-Сайду з комплексом будівель офісу ООН; на Зх. — елітні квартали Вест-Сайду від Колумбус-скверу на Пд. до кампусу Колумбій. університету на Пн. Поруч із Центр. парком — Український ін­ститут Америки (засн. 1948, один із найкрасивіших будинків на о-ві). На Пд. від о-ва Мангет­тен височіє статуя Свободи — політ. і духов. символ США. До Нью-Йорк-Сіті прилягають тер. шт. Н.-Й. та сх. частина о-ва Лонґ-Айленд, що виконує функції роз­селе­н­ня та рекреації най­ближчої субурбії. Тер. штату пів­нічніше Нью-Йорк-Сіті, особливо долина р. Гудзон та графства Пд. Зх., — суб­урбанізов. і, водночас, рекре­ац. регіон, насел. якого працює на Мангет­тені. Ця частина тер. атлантич. узбереж­жя Пн. Америки ві­діграла (разом із Новою Англією та Нью-Джерсі) велику роль в історії США. Більша частина шт. Нью-Джерсі є пд. частиною Нью-Йорк. метрополітен. регіону. У 2-й пол. 20 ст. Нью-Джерсі став одним із провід. у США осередків пром., агро­пром., наук. і навіть рекреац. діяльності. І, водночас, це субурбія Нью-Йорк-Сіті — на Пн., частина насел. працює в Нью-Йорк-Сіті, а Пд. долини р. Делавер функціонально — частина Філадельфії. Укр. діаспора у Нью-Йорк. метрополітен. регіоні становить понад 200 тис. осіб (20 % від заг. кількості українців в США).

Б. П. Яценко

Мас. укр. ім­міграція до Н.-Й. роз­почалася у 1870-х рр. У 1880-х рр. зʼявилися допомогові організації, братства, обʼ­єд­нані в «Соєдіненіє Греко-католичеських Руских Братств в Сіверній Америці» (1886). Діяли від­діли Укр. нар. союзу, т-в «Зоря», «Запорозька Січ». 1905 засн. греко-катол. парафію св. Юра, читальню й укр. школу при ній; проведено 1-е Руське робітн. віче, що сприяло створен­ню укр. установ і організацій. Роз­почали діяльність товариство «Просвіта», Союз укр. католиків «Провиді­н­ня», Укр. робітн. союз, Укр. нар. поміч. Того ж року від­бувся 1-й зʼїзд організов. жіноцтва, що створив Сестрицтво св. Ольги. 1907 засн. греко-катол. єпис­копство у США. Єпис­коп С. Ортинський скликав у Н.-Й. конф. священиків і делегатів усіх греко-катол. громад для створе­н­ня організац. структури Церкви. 1905 пере­несено із Сан-Франциско до Н.-Й. осідок рос. православ. єпис­копів. 1908 організовано пресвітеріан. громаду серед укр. греко-катол. ім­мі­грантів у Н.-Й. 1915 засн. Укр. нар. громаду, при­дбано 2 будинки, на місці яких згодом збудовано Нар. дім (нині школа й Академія св. Юра). 1929 під час пере­бува­н­ня Є. Коновальця засн. Організацію держ. від­родже­н­ня України, проводили антикомуніст. демонстрації, збори кош­тів на потреби ОУН, допомогу голодуючим в УСРР, а згодом на допомогу Карпат. Україні. 1909 у Н.-Й. на демонстрацію проти засудже­н­ня М. Січинського за вбивство графа А. Потоцького ви­йшли 10 тис. осіб. Проводили заходи галиц. «Рідної школи», ювілеї І. Франка, М. Шашкевича, Т. Шевченка. 1915 з ініціативи Укр. нар. союзу, Укр. робітн. союзу та низки ін. організацій засн. Федерацію українців в Америці, яка про­існувала кілька років. 1919 створ. Укр. нар. комітет в Америці. Укр. преса ві­діграла значну роль у роз­будові укр. організацій і обʼєд­нан­ні укр. ім­мі­грантів довкола них. Від 1902 у Н.-Й. виходив тижневик «Правда» як орган «Общества рус­ских братств», 1906 — місячник «Пастир» (ви­йшло 4 числа), 1907–08 — місячник «Наша жизнь» (за ред. О. Косового), від 1908 — «Душпастир» (офіц. орган єпис­копа С. Ортинського), гуморист.-сатир. двотижневик «Шершень», 1909 — тижневик «Зозуля», місячник «Гайдамаки», двотижневик «Мета», 1912 — тижневик «Труд». Згодом виходили «Січові вісті» (1915–18), тижневик «Українські вісті» («Українські щоден­ні вісті», від 1921), двотижневик «Українська громада» (1923–31), «Бюлетень ТУІА», «Бюлетень УККА», «Голос Лемківщини», «Українсь­кий вісник» (1927–28), «Націоналіст» (1935–37), місячник «Громадський голос» (1941–79), «The Ukrainian Bulletin» (1948–70), «Новий світ» (1950). Існували також книжк. видавництва «Пролог», «Книго­спілка» і «Червона калина». Нині у Н.-Й. виходять тижневик «Національна трибуна», місячник «Вісник ООЧСУ», «Наше життя», «Наш світ», «Патріярхат» (до 2002), квартальники «Вісті українських інженерів», «The Ukrainian Quarterly» (орган УККА). Від 1915 діяв хор при церкві св. Юра, від 1916 — при церкві Св. Духа у Брукліні. 1917 у Н.-Й. створ. Укр. нар. театр (1927 по­ставлено «Катерину» М. Аркаса). Також діяв Укр. театр, який 1924 здійснив по­становки «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського і «Наталки Полтавки» М. Лисенка. Від 1920-х рр. у Н.-Й. мешкали О. Кошиць (засн. хору), В. Авраменко (засн. школи танцю). 1939 у місті від­булася Світ. ви­ставка, на якій українці організували «Укр.-амер. день». 1950 у Н.-Й. роз­почав діяльність Театр-студія Й. Гірняка та О. Добровольської, 1965 — Студія мист. слова Л. Крушельницької. 1934 засн. Товариство друзів укр. музики. Разом із скрипалем Р. При­даткевичем диригент М. Гайворонський заснував Укр. муз. консерваторію і струн. оркестр, яким керував до 1936. У 1930 М. Гайворонський заснував і був диригентом «Обʼ­єд­наних укр. хорів». Р. Савицький й ін. муз. педагоги 1952 заснували Укр. муз. ін­ститут. Р. При­йма-Богачевська від­крила балетну школу. В амер. балет. школі тривалий час працювала В. Пере­яславець. 1952 у Н.-Й. В. Лисняк заснував укр. театр. трупу з колиш. чл. Театру-студії Й. Гірняка та О. Добровольської, яка у 1960-х рр. пере­росла у «Новий театр». Спів­аки П. Плішка та А. Добрянський ви­ступали у «Метрополітен-опера», О. Кровицька у «Сіті-опера». 1939 від­бувся симф. концерт під диригува­н­ням П. Печеніги-Углицького. 1949 Л. Крушельницький заснував чол. хор «Думка» (від 1959 — мішаний). 1957 створ. жін. хор Спілки укр. молоді «Жайворонки». Також діяли хор «Боян», ансамбль бандуристів «Гомін степів», танц. ансамбль «Верховинці» під керівництвом О. і Д. Ґензів тощо. У Н.-Й. діють церкви: греко-катол. — Святого Духа і св. Миколая в Брукліні, Святої Трійці в Стейтен-Айленді, Святого Хреста в Асторії, св. Юра і св. Марії в Мангет­тені; православні — Святої Трійці в Брукліні, Всіх Святих в Мангет­тені, кафедри св. Андрія в Джамейці, св. Володимира і Святої Трійці в Мангет­тені. Також є 3 закарп. церкви — 2 греко-катол. і православна. Українці мають у Н.-Й. також свої євангел.-реформовані і баптист. церкви та громаду пʼяти­десятників. Від 1923 у Н.-Й. мешкав ві­домий скульптор О. Архипенко, який заснував мист. школу. Серед ін. ві­домих митців — М. Мороз, П. П. Холодний, Я. Гніз­дов­ський, Л. Гуцалюк, З. Онишкевич, М. Черешньовський, С. Литвиненко, А. Фаріон, Я. Ґеруляк. 1954 у Н.-Й. створ. обʼ­єдн. укр. письмен­ників в еміграції «Слово», до якого входили, зокрема, Є. Маланюк, Д. Гумен­на, Д. Яро­славська-Столярчук, М. Понеділок, Леонід Полтава, Василь Барка, Б. Бойчук. У 1950-х рр. засн. Нью-Йоркську групу. Після 3-ї хвилі міграції від­новлено діяльність наук. установ: НТШ в Америці публікує «Доповіді» англ. мовою і «Записки» українською мовою та регіонал. збірники; УВАН (від­новлена 1958) видає «Ан­нали» англ. мовою. Діють Товариство укр. бібліотекарів Америки, Спілка укр. журналістів Америки й Канади, Товариство українських інженерів Америки, Укр. лікар. товариство Пн. Америки. 1925 у Н.-Й. роз­почав діяльність Союз українок Америки, з ініціативи якого 1976 засн. Український музей у Нью-Йорку. 1931 у Н.-Й. створ. Укр. Червоний хрест (від 1939 — Укр. Золотий хрест). У 1960-х рр. засн. Обʼ­єдн. жінок оборони чотирьох св­обід України. У Н.-Й. існує низка молодіж. організацій, з яких най­активніші — «Пласт», Спілка укр. молоді в Америці з осередками в Асторії, Брукліні, Мангет­тені. Також діяли Обʼ­єдн. демократ. укр. молоді, Товариство студіюючої молоді ім. М. Міхновського, Укр. товариство нац. солідаризму «Зарево», Студент. громада, Ліґа православ. молоді та ін. 1952 засн. Союз укр. студент. т-в Америки. У різний час у Н.-Й. існували організації: від­діл Амер. приятелів, Антибільшов. блок народів, Укр. демократ. клуб, Демократ. обʼ­єдн. бувших ре­прес. українців з-під Совєтів, Обʼ­єдн. прихильників визв. боротьби України, 10 від­ділів Організації держ. від­родже­н­ня України, Союз земель соборної України–Селянська партія, Союз укр. нац. демократів, СВУ, Укр. геть­ман. організація, Укр. нац.-держ. союз, Укр. союз політ. вʼязнів, Товариство прихильників Укр. нац. ради, УГВР. Із при­їздом до Н.-Й. генерала П. Григоренка та Н. Світличної створ. закордон­не пред­ставництво Укр. Гельсин. спілки. З ветеран. організацій у Н.-Й. існують Братство колиш. вояків 1-ї дивізії УНА, «Броди-Лев», Братство УСС, Обʼ­єдн. бувших вояків українців в Америці, Товариство бувших вояків УПА. Серед реліг.-культур. організацій — від­діл Укр. патріарх. товариства, Укр. катол. обʼ­єдн. «Обнова», Укр. літ.-мист. клуб. Діяли також товариство «Гуцульщина», Організація оборони Лемківщини, Укр. буковин. громада, Обʼ­єдн. укр. православ. сестрицтв, укр.-амер. фундація «Воля», фундація УВУ, Карпат. союз, Союз укр. купців і промисловців, Карпат. лещетар. клуб, Укр. спорт. клуб, Карпат. дослід. центр ім. Ю. Ревая, Укр. публіцист.-наук. ін­ститут, Світ. антикомуніст. ліґа, Товариство укр. кооперації, комітет «Бережанська земля», Укр. оперна компанія ім. М. Лисенка, Укр. дослід. і документац. центр, Укр. соціол. ін­ститут, Укр. філателіст. товариство, Пластова фундація у Н.-Й., Музичний ін­ститут Америки Український, Кобзарського мистецтва Школа, хор. ансамбль «Промінь», Термінології української Науково-дослідне товарис­тво. 1967 створ. Світ. кон­грес вільних українців. Вулицю побл. школи і церкви св. Юра на­звано на честь Т. Шевченка. 1964 під час Всесвіт. ви­ставки у Н.-Й. в Обʼєд­наному комітеті укр.-амер. організацій за головува­н­ням І. Базарка від­бувся великий укр. концерт. 1977 за головува­н­ням Є. Івашкова проведено маніфестацію (25 тис. осіб) за оборону нац. і люд. прав України. У Н.-Й. створ. інж. бюро М.-М. Лепкалюка і Р. Волчука. Після 1-ї світової вій­ни зʼявилися книжк. і нотні крамниці, зокрема «Сурма» (засн. 1918, у 1930-х рр. мала найбільший вибір укр. грамофон. платівок), «Арка» (також була місцем зу­стрічей провід. укр. діячів). Діяли друкарні «Луна», св. Софії, укр. пере­плетня «Біблос», книгарня «Говерля». Ві­домі крамниці мʼясних виробів Я. Куровицького, Ю. та М. Бачинських, ресторани «Орхідея» М. Під­городецької, «Веселка», «Київ», «Український ресторан» (в Нар. домі), «Одеса», «Стейдж» Р. Дякуна, пекарня «Фортуна», крамниця дит. одягу А. і М. Пирських, швейна майстерня М. Івасівки, М. і В. Заклинських, крамниця «Пласту» «Молоде життя» та ін.

Є. Івашків

Завантажити статтю