Нью-Йорк

Визначення і загальна характеристика

НЬЮ-ЙО́РК (англ. New York) — метрополітенський регіон у США. Система розселення, ядром якої є м. Нью-Йорк-Сіті, формує певну геопросторову єдність як вироб., так і обслуговуючої діяльності. Насел. понад 27 млн осіб (2017). Мор. порт «Нью-Йорк–Нью-Джерсі»; міжнар. аеропорти: ім. Дж. Кеннеді, «Ла-Ґуардія», «Ньюарк». У складі регіону — м. Нью-Йорк-Сіті з прилеглими тер. пд. частини шт. Нью-Йорк та о-ва Лонґ-Айленд, більша частина тер. шт. Нью-Джерсі та шт. Коннектикут. Агломерація Нью-Йорк-Сіті складається з 5-ти графств шт. Нью-Йорк: Мангеттен, Бруклін, Квінс, Бронкс і Стейтен-Айленд. Насел. 8,6 млн осіб (2017). Місто позиціонують як культурну, фінанс. і мас-медіа столицю світу. Тут розташ. гол. офіси провід. міжнар. банків, Амер. фонд. біржа та фонд. біржа Н.-Й., штаб-квартири ООН, а також десятків найбільших транснац. корпорацій світу. Н.-Й. займає провідні позиції в світ. і роздріб. торгівлі США, індустрії розваг, мас-медіа, моди, мистецтва та послуг. Розвинені легка (переважно швейна), металообробна, полігр., харчової промисловості, інформ. технології, туризм, видавн. справа. Важка пром-сть і транспортно-логіст. діяльність у 2-й пол. 20 — на поч. 21 ст. «мігрувала» на периферію Нью-Йорк. метрополітен. регіону, особливо в Нью-Джерсі. Серед найвідоміших навч. закладів — Колумбій. та Нью-Йорк. університети. 1610 голландці заснували місію на Пд. о-ва Мангеттен. Колонія, що належала голланд. Вест-Інд­ській компанії, отримала назву Новий Амстердам. 1626 о-в був викуплений у індіанців. Земел. ділянка простягалася від Пд. Мангеттена і Брукліна до Бронкса разом із Стейтен-Айлендом. 1664 цю тер. завоювали англійці і назвали її Н.-Й. Від 1686 — місто. 9 липня 1776 у Н.-Й. Дж. Вашинґтон проголосив перед армією і жит. міста Декларацію незалежності США. 30 квітня 1789 у «Фе­дерал-Голл» на Волл-стріт пройшла інавгурація 1-го президента США Дж. Вашинґтона. Після громадян. вій­ни за незалежність поштовхом до розвитку міста стало введення в дію 1825 Ері-каналу (від р. Гудзон до оз. Ері), який відкрив шлях до освоєння внутр. частини континенту. Гол. турист. об’єкти знаходяться на о-ві Мангеттен, що має шахове планування вулиць, які з Пд. на Пн. Зх. перетинає Бродвей (назва у перекл. з англ. означає «широкий шлях»; до приходу європейців це була стежка, що сполучала стійбища індіанців). Хмарочоси зосереджені переважно у 2-х частинах о-ва — Даунтауні (прибл. до Ченнел-стріт) та Мідтауні (від 30-ї до 50-ї вулиць). У Даунтауні — Волл-стріт, де знаходиться фонд. біржа і раніше були офіси провід. банків (нині офіси і банків, і великих транснац. корпорацій розосереджені по всьому Мангеттену і Н.-Й.), Світ. торг. центр (відбудований, нині це найвищий хмарочос Н.-Й.), безліч підприємств інформ.-технол. та комерц. діяльності. У Мідтауні — фешенебел. торг. та комерц. центри 40-ї вулиці та 5-ї авеню, перехрестя площі Таймс-Сквер (із великою кількістю театрів навколо), офіси Емпайр-Стейт-Біл­дінґ та Рокфеллер-Центру, Ґрінвіч-Вілледж. У центр. частині о-ва — Центр. парк, на Сх. від якого — музеї мистецтва «Метрополітен» та С. Ґуґґенгайма, ділові квартали Іст-Сайду з комплексом будівель офісу ООН; на Зх. — елітні квартали Вест-Сайду від Колумбус-скверу на Пд. до кампусу Колумбій. університету на Пн. Поруч із Центр. парком — Український інститут Америки (засн. 1948, один із найкрасивіших будинків на о-ві). На Пд. від о-ва Мангеттен височіє статуя Свободи — політ. і духов. символ США. До Нью-Йорк-Сіті прилягають тер. шт. Н.-Й. та сх. частина о-ва Лонґ-Айленд, що виконує функції розселення та рекреації найближчої субурбії. Тер. штату північніше Нью-Йорк-Сіті, особливо долина р. Гудзон та графства Пд. Зх., — субурбанізов. і, водночас, рекре­ац. регіон, насел. якого працює на Мангеттені. Ця частина тер. атлантич. узбережжя Пн. Америки відіграла (разом із Новою Англією та Нью-Джерсі) велику роль в історії США. Більша частина шт. Нью-Джерсі є пд. частиною Нью-Йорк. метрополітен. регіону. У 2-й пол. 20 ст. Нью-Джерсі став одним із провід. у США осередків пром., агропром., наук. і навіть рекреац. діяльності. І, водночас, це субурбія Нью-Йорк-Сіті — на Пн., частина насел. працює в Нью-Йорк-Сіті, а Пд. долини р. Делавер функціонально — частина Філадельфії. Укр. діаспора у Нью-Йорк. метрополітен. регіоні становить понад 200 тис. осіб (20 % від заг. кількості українців в США).

Б. П. Яценко

Мас. укр. імміграція до Н.-Й. розпочалася у 1870-х рр. У 1880-х рр. з’явилися допомогові організації, братства, об’єднані в «Соєдіненіє Греко-католичеських Руских Братств в Сіверній Америці» (1886). Діяли відділи Укр. нар. союзу, т-в «Зоря», «Запорозька Січ». 1905 засн. греко-катол. парафію св. Юра, читальню й укр. школу при ній; проведено 1-е Руське робітн. віче, що сприяло створенню укр. установ і організацій. Розпочали діяльність товариство «Просвіта», Союз укр. католиків «Провидіння», Укр. робітн. союз, Укр. нар. поміч. Того ж року відбувся 1-й з’їзд організов. жіноцтва, що створив Сестрицтво св. Ольги. 1907 засн. греко-катол. єпископство у США. Єпископ С. Ортинський скликав у Н.-Й. конф. священиків і делегатів усіх греко-катол. громад для створення організац. структури Церкви. 1905 перенесено із Сан-Франциско до Н.-Й. осідок рос. православ. єпископів. 1908 організовано пресвітеріан. громаду серед укр. греко-катол. іммігрантів у Н.-Й. 1915 засн. Укр. нар. громаду, придбано 2 будинки, на місці яких згодом збудовано Нар. дім (нині школа й Академія св. Юра). 1929 під час перебування Є. Коновальця засн. Організацію держ. відродження України, проводили антикомуніст. демонстрації, збори кош­тів на потреби ОУН, допомогу голодуючим в УСРР, а згодом на допомогу Карпат. Україні. 1909 у Н.-Й. на демонстрацію проти засудження М. Січинського за вбивство графа А. Потоцького вийшли 10 тис. осіб. Проводили заходи галиц. «Рідної школи», ювілеї І. Франка, М. Шашкевича, Т. Шевченка. 1915 з ініціативи Укр. нар. союзу, Укр. робітн. союзу та низки ін. організацій засн. Федерацію українців в Америці, яка проіснувала кілька років. 1919 створ. Укр. нар. комітет в Америці. Укр. преса відіграла значну роль у розбудові укр. організацій і об’єд­нанні укр. іммігрантів довкола них. Від 1902 у Н.-Й. виходив тижневик «Правда» як орган «Общества русских братств», 1906 — місячник «Пастир» (вийшло 4 числа), 1907–08 — місячник «Наша жизнь» (за ред. О. Косового), від 1908 — «Душпастир» (офіц. орган єпископа С. Ортинського), гуморист.-сатир. двотижневик «Шершень», 1909 — тижневик «Зозуля», місячник «Гайдамаки», двотижневик «Мета», 1912 — тижневик «Труд». Згодом виходили «Січові вісті» (1915–18), тижневик «Українські вісті» («Українські щоденні вісті», від 1921), двотижневик «Українська громада» (1923–31), «Бюлетень ТУІА», «Бюлетень УККА», «Голос Лемківщини», «Українсь­кий вісник» (1927–28), «Націоналіст» (1935–37), місячник «Громадський голос» (1941–79), «The Ukrainian Bulletin» (1948–70), «Новий світ» (1950). Існували також книжк. видавництва «Пролог», «Книгоспілка» і «Червона калина». Нині у Н.-Й. виходять тижневик «Національна трибуна», місячник «Вісник ООЧСУ», «Наше життя», «Наш світ», «Патріярхат» (до 2002), квартальники «Вісті українських інженерів», «The Ukrainian Quarterly» (орган УККА). Від 1915 діяв хор при церкві св. Юра, від 1916 — при церкві Св. Духа у Брукліні. 1917 у Н.-Й. створ. Укр. нар. театр (1927 поставлено «Катерину» М. Аркаса). Також діяв Укр. театр, який 1924 здійснив постановки «Запорожця за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського і «Наталки Полтавки» М. Лисенка. Від 1920-х рр. у Н.-Й. мешкали О. Кошиць (засн. хору), В. Авраменко (засн. школи танцю). 1939 у місті відбулася Світ. виставка, на якій українці організували «Укр.-амер. день». 1950 у Н.-Й. розпочав діяльність Театр-студія Й. Гірняка та О. Добровольської, 1965 — Студія мист. слова Л. Крушельницької. 1934 засн. Товариство друзів укр. музики. Разом із скрипалем Р. При­даткевичем диригент М. Гайворонський заснував Укр. муз. консерваторію і струн. оркестр, яким керував до 1936. У 1930 М. Гайворонський заснував і був диригентом «Об’єднаних укр. хорів». Р. Савицький й ін. муз. педагоги 1952 заснували Укр. муз. інститут. Р. Прийма-Богачевська відкрила балетну школу. В амер. балет. школі тривалий час працювала В. Переяславець. 1952 у Н.-Й. В. Лисняк заснував укр. театр. трупу з колиш. чл. Театру-студії Й. Гірняка та О. Добровольської, яка у 1960-х рр. переросла у «Новий театр». Співаки П. Плішка та А. Добрянський виступали у «Метрополітен-опера», О. Кровицька у «Сіті-опера». 1939 відбувся симф. концерт під диригуванням П. Печеніги-Углицького. 1949 Л. Крушельницький заснував чол. хор «Думка» (від 1959 — мішаний). 1957 створ. жін. хор Спілки укр. молоді «Жайворонки». Також діяли хор «Боян», ансамбль бандуристів «Гомін степів», танц. ансамбль «Верховинці» під керівництвом О. і Д. Ґензів тощо. У Н.-Й. діють церкви: греко-катол. — Святого Духа і св. Миколая в Брукліні, Святої Трійці в Стейтен-Айленді, Святого Хреста в Асторії, св. Юра і св. Марії в Мангеттені; православні — Святої Трійці в Брукліні, Всіх Святих в Мангеттені, кафедри св. Андрія в Джамейці, св. Володимира і Святої Трійці в Мангеттені. Також є 3 закарп. церкви — 2 греко-катол. і православна. Українці мають у Н.-Й. також свої євангел.-реформовані і баптист. церкви та громаду п’яти­десятників. Від 1923 у Н.-Й. мешкав відомий скульптор О. Архипенко, який заснував мист. школу. Серед ін. відомих митців — М. Мороз, П. П. Холодний, Я. Гніз­дов­ський, Л. Гуцалюк, З. Онишкевич, М. Черешньовський, С. Литвиненко, А. Фаріон, Я. Ґеруляк. 1954 у Н.-Й. створ. об’єдн. укр. письменників в еміграції «Слово», до якого входили, зокрема, Є. Маланюк, Д. Гуменна, Д. Яро­славська-Столярчук, М. Понеділок, Леонід Полтава, Василь Барка, Б. Бойчук. У 1950-х рр. засн. Нью-Йоркську групу. Після 3-ї хвилі міграції відновлено діяльність наук. установ: НТШ в Америці публікує «Доповіді» англ. мовою і «Записки» українською мовою та регіонал. збірники; УВАН (відновлена 1958) видає «Аннали» англ. мовою. Діють Товариство укр. бібліотекарів Америки, Спілка укр. журналістів Америки й Канади, Товариство українських інженерів Америки, Укр. лікар. товариство Пн. Америки. 1925 у Н.-Й. розпочав діяльність Союз українок Америки, з ініціативи якого 1976 засн. Український музей у Нью-Йорку. 1931 у Н.-Й. створ. Укр. Червоний хрест (від 1939 — Укр. Золотий хрест). У 1960-х рр. засн. Об’єдн. жінок оборони чотирьох свобід України. У Н.-Й. існує низка молодіж. організацій, з яких найактивніші — «Пласт», Спілка укр. молоді в Америці з осередками в Асторії, Брукліні, Мангеттені. Також діяли Об’єдн. демократ. укр. молоді, Товариство студіюючої молоді ім. М. Міхновського, Укр. товариство нац. солідаризму «Зарево», Студент. громада, Ліґа православ. молоді та ін. 1952 засн. Союз укр. студент. т-в Америки. У різний час у Н.-Й. існували організації: відділ Амер. приятелів, Антибільшов. блок народів, Укр. демократ. клуб, Демократ. об’єдн. бувших репрес. українців з-під Совєтів, Об’єдн. прихильників визв. боротьби України, 10 відділів Організації держ. відродження України, Союз земель соборної України–Селянська партія, Союз укр. нац. демократів, СВУ, Укр. гетьман. організація, Укр. нац.-держ. союз, Укр. союз політ. в’язнів, Товариство прихильників Укр. нац. ради, УГВР. Із приїздом до Н.-Й. генерала П. Григоренка та Н. Світличної створ. закордонне представництво Укр. Гельсин. спілки. З ветеран. організацій у Н.-Й. існують Братство колиш. вояків 1-ї дивізії УНА, «Броди-Лев», Братство УСС, Об’єдн. бувших вояків українців в Америці, Товариство бувших вояків УПА. Серед реліг.-культур. організацій — відділ Укр. патріарх. товариства, Укр. катол. об’єдн. «Обнова», Укр. літ.-мист. клуб. Діяли також товариство «Гуцульщина», Організація оборони Лемківщини, Укр. буковин. громада, Об’єдн. укр. православ. сестрицтв, укр.-амер. фундація «Воля», фундація УВУ, Карпат. союз, Союз укр. купців і промисловців, Карпат. лещетар. клуб, Укр. спорт. клуб, Карпат. дослід. центр ім. Ю. Ревая, Укр. публіцист.-наук. інститут, Світ. антикомуніст. ліґа, Товариство укр. кооперації, комітет «Бережанська земля», Укр. оперна компанія ім. М. Лисенка, Укр. дослід. і документац. центр, Укр. соціол. інститут, Укр. філателіст. товариство, Пластова фундація у Н.-Й., Музичний інститут Америки Український, Кобзарського мистецтва Школа, хор. ансамбль «Промінь», Термінології української Науково-дослідне товарис­тво. 1967 створ. Світ. конгрес вільних українців. Вулицю побл. школи і церкви св. Юра названо на честь Т. Шевченка. 1964 під час Всесвіт. виставки у Н.-Й. в Об’єд­наному комітеті укр.-амер. організацій за головуванням І. Базарка відбувся великий укр. концерт. 1977 за головуванням Є. Івашкова проведено маніфестацію (25 тис. осіб) за оборону нац. і люд. прав України. У Н.-Й. створ. інж. бюро М.-М. Лепкалюка і Р. Волчука. Після 1-ї світової вій­ни з’явилися книжк. і нотні крамниці, зокрема «Сурма» (засн. 1918, у 1930-х рр. мала найбільший вибір укр. грамофон. платівок), «Арка» (також була місцем зустрічей провід. укр. діячів). Діяли друкарні «Луна», св. Софії, укр. переплетня «Біблос», книгарня «Говерля». Відомі крамниці м’ясних виробів Я. Куровицького, Ю. та М. Бачинських, ресторани «Орхідея» М. Підгородецької, «Веселка», «Київ», «Український ресторан» (в Нар. домі), «Одеса», «Стейдж» Р. Дякуна, пекарня «Фортуна», крамниця дит. одягу А. і М. Пирських, швейна майстерня М. Івасівки, М. і В. Заклинських, крамниця «Пласту» «Молоде життя» та ін.

Є. Івашків

Завантажити статтю