Никорович-Гнідевич Олександра Онуфріївна

НИКОРО́ВИЧ-ГНІДЕ́ВИЧ Олександра (Леся) Онуфріївна (1913, передмістя Монастириська, нині у складі Чернівців — 22. 06. 1941, там само) — громадська діячка. Дружина С. Никоровича. Навч. у Чернів. університеті, була чл. товариства укр. академ. козацтва (УАК) «Чорноморе» у Чернівцях. Кер. дит. курсів української мови та українознавства, що їх влаштовувало УАК «Чорноморе» для навч. дітей забороненій на той час укр. мові (1930 — у Монастириську, 1931 — у передмісті Клокічка). Разом із ін. чл. УАК «Чорноморе», зокрема Б. Сірецьким, В. Антонюком, А. Козаком, Л. Гузарем (див. Гузарі), 1931 взяла участь у відновленні діяльності товариства «Пласт» на Буковині (провідниця його дівочого гуртка у Чернівцях). Член ОУН під псевд. Уляна. Влітку 1941 переховувала у себе вдома представників крайового проводу ОУН В. Григорчука та Р. Гошовського, зберігала вогнепал. зброю, націоналіст. літературу. 22 червня 1941 вчинила зброй. опір співроб. НКВС, які прийшли її арештувати, і була ними застрелена. Похована у заг. могилі разом із ін. жертвами більшов. терору поч. війни. Про загибель Н.-Г. у березні 1942 повідомила укр. преса.

Літ.: Жертви большевицького терору в Чернівцях // Воля Покуття. 1942, 22 берез.; Балюк А. Могили без надгробків. Свідчення очевидця // Час. 1990. № 12; Дуда А., Старик В. Буковинський Курінь в боях за українську державність 1914–1941–1944. Чц., 1994; Реабілітовані історією. Чернівецька область. Кн. 3. Чц., 2013.

В. П. Старик

Рекомендована література

Жертви большевицького терору в Чернівцях // Воля Покуття. 1942, 22 берез.;
Балюк А. Могили без надгробків. Свідчення очевидця // Час. 1990. № 12;
Дуда А., Старик В. Буковинський Курінь в боях за українську державність 1914–1941–1944. Чц., 1994;
Реабілітовані історією. Чернівецька область. Кн. 3. Чц., 2013.