Нифонтова Руфіна Дмитрівна
Н´И́ФОНТОВА Руфіна Дмитрівна (Нифонтова Руфина Дмитриевна; 15. 09. 1931, Москва — 27. 11. 1994, там само) — російська актриса. Народний артист СРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Закін. ВДІК (Москва, 1957; майстерня О. Пижової, Б. Бібикова). Багато працювала на радіо у виставах, також читала поезію, зокрема Лесі Українки. 1955–57 — актриса Театру-студії кіноактора, від 1957 — Малого театру (обидва — Москва). Дебютувала в кіно в ролі Насті (фільм «Вольниця», 1955, реж. Г. Рошаль, «Мосфільм»; приз за найкращу жін. роль Мкф у м. Карлові Вари, Чехія, 1956). Знялася в укр. стрічках: Евеліна Ганська («Помилка Оноре де Бальзака», 1969), Віра Коцюбинська («Родина Коцюбинських», 1970; обидва — реж. Т. Левчук, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), Мати Миклухо-Маклая («Берег його життя», 1984, реж. Ю. Соломін, Одес. кіностудія худож. фільмів). Н. — сильна і темпераментна актриса, яка, балансуючи на межі різних жанрів та наповнюючи роль контроверсій. відтінками — з одного боку ґротеск, з ін. — сутнісне психол. занурення, надавала створеним нею образам оригінальності. Трагічно загинула.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Ольга, Вероніка («Чому посміхалися зорі», «Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Катерина («Гроза» О. Островського), Одинцова («Батьки і діти» за І. Тургенєвим), Комісар («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Ілона («Кам’яне гніздо» Г.-М. Вуолійокі), Любов («Любов Ярова» К. Треньова); у кіно — Катя («Ходіння по муках» («Сестри», «Вісімнадцятий рік», «Похмурий ранок»), 1957–59, реж. Г. Рошаль, «Мосфільм»; премія Вкф, 1960), Олександра Колонтай («Перший відвідувач», 1965, реж. Л. Квініхідзе), Мадам Токарчук («Інтервенція», 1968, реж. Г. Полока), Павла Петрівна Панова («Любов Ярова», 1970, реж. В. Фетін; усі — «Ленфільм»), Любов Савеліївна Орешко («Контрольна зі спеціальності», 1981, реж. Б. Шадурський, «Білорусфільм»), Місіс Конвей («Час і сім’я Конвей», 1984, реж. В. Басов, «Мосфільм»).
Завантажити статтю
Людина 
