Ницаха
НИЦА́ХА — археологічний комплекс роменської культури та доби Київської Русі. Складається з 2-х городищ — Великий Балкан (Зх.) і Малий Балкан (Сх.), с-ща, а також курган. і ґрунт. могильників, виявлених побл. с. Ницаха Охтир. р-ну Сум. обл. Городища розташ. на 2-х суміж. мисах правого корін. берега р. Ворсклиця, з боку поля відокремлені валами (подекуди шир. до 5 м) і ровами (шир. 13 м, глиб. 3 м). С-ще (пл. до 10 га) та могильники займають ділянку плато на Пн. Зх. від укріпленої частини поселення. Відомий від серед. 19 ст. На поч. 20 ст. курган. некрополь, що нараховував тоді понад 200 насипів (донині збереглося 18), обстежували Д. Багалій, В. Данилевич, К. Мельник-Антонович, В. Городцов, у 1950–70-х рр. — Б. Шрамко, І. Ляпушкін, М. Кучера. 1973–74 і 1986–88 стаціонарні дослідж. провів О. Сухобоков. Розкопана пл. різних частин комплексу становить 1500 м2. Специфіка здобутих матеріалів дає підстави розглядати його як поселення міського типу давньоруської доби, що розвинулося з міжплемін. центру сіверян (8 — поч. 11 ст.) і загинуло у 30-х рр. 13 ст. Дослідники ототожнюють Н. із містом «Ничян» зі «Списку руських міст далеких і близьких» (літопис. реєстр під заголовком «А се имена всѣм градам рускым, далним и ближним», вперше опубл. у 16 ст.). 1999 комплекс внесено до Держ. реєстру нац. культур. надбання, 2009 — до Держ. реєстру нерухомих пам’яток України.
Рекомендована література
- Кучера М. П., Сухобоков О. В., Беляева С. А. и др. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. К., 1984;
- Сухобоков О. В. Дніпровське лісостепове Лівобережжя VIII–XIII ст. К., 1992;
- Його ж. Залізообробна справа слов’ян північно-східної Лівобережної України (за матеріалами розкопок археологічного комплексу поблизу с. Ніцаха Сумської обл.) // Археологія. 1995. № 3.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
