Ницаха село
Визначення і загальна характеристика
НИЦА́ХА — село Охтирського (до липня 2020 — Тростянецького) району Сумської області. 2020 Ницас. сільс. раду (підпорядк. с. Новоукраїнка) зараховано до Тростянец. громади. Н. знаходиться на правому березі р. Ворсклиця (притока Ворскли, бас. Дніпра), за 57 км від обл. центру, 19 км від м. Тростянець та залізнич. ст. Смородине. Площа 1,9 км2. За переписом насел. 2001, проживали 648 осіб; станом на 2017 — 389 осіб; переважно українці. В околицях Н. виявлено 6 археол. пам’яток (знайдено артефакти від бронз. та раннього заліз. віків до серед. 18 ст.), з них нац. значення — комплекс з 2-х городищ, с-ща та могильників Ницаха (розвинуте середньовіччя, ромен. культура, Київ. Русь). Виявлено унікал. матеріали ранньоскіф. доби, бондарихін. і чорноліс. культур. На думку археологів, у давньорус. період тут існувало місто-фортеця, що занепало у 13 ст. під час нападу монголо-татар. військ на чолі з Батиєм. Тоді частину місц. насел. знищили, а інші змушені були тікати на Пн. Н. засн. у 2-й пол. 17 ст. За однією з версій, село свою назву отримало від соц. стану поселенців, які були «ніцими» (тобто простими) людьми. 1765–80, 1797–1835 — у складі Слобід.-Укр., 1835–1925 — Харків. губ.; 1780–97 — Харків. намісництва; 1780–1923 — Охтир. пов.; до 1923 належала до Дернів. волості. 1864 було 118 дворів, мешкали 949 осіб. Станом на 1914 кількість мешканців зросла до 1763-х осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У квітні–листопаді 1923 — у складі Богодухів., відтоді — Охтир., 1925–30 — Харків. округ; 1932–39 — Харків., від 1939 — Сум. обл.; 1923–30 — Кириків., 1930–62 — Великописарів., 1962–64 та від 2020 — Охтир. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено пам’ят. знак), зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до серпня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювали понад 400 воїнів-земляків, з них 215 загинули (споруджено мемор. комплекс). 1988 знято з обліку с. Калинівка Ницас. сільс. ради. Нині Н. — один із центрів зеленого туризму Тростянеччини. Є заг.-осв. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі теорії худож. формоутворення, архітектор, академік НАМУ М. Яковлєв і учасник 2-ї світової війни, Герой Радянського Союзу Т. Яковлєв.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
