Ничипорівка
Визначення і загальна характеристика
НИЧИ́ПОРІВКА — село Бориспільського (до липня 2020 — Яготинського) району Київської області. 2020 Ничипорів. сільс. раду (підпорядк. с. Трубівщина) зараховано до Яготин. громади. Н. знаходиться на лівому березі р. Супій (притока Дніпра), за 105 км від обл. центру та 4 км від залізнич. ст. Яготин. Площа 5,31 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1160 осіб; станом на 2020 — 873 особи; переважно українці. Н. і м. Яготин розділені автомобіл. шляхом міжнар. значення Київ–Довжанський (Луган. обл.). Через село проходить автомобіл. шлях територ. значення Переяслав–Яготин. В урочищі Чернеччина досліджено курган. могильник 9–13 ст. (памʼятка археології нац. значення), зокрема й у 2-й пол. 1970-х рр. під керівництвом М. Сікорського. 2011 Фастів. археол. експедицією в урочищі Могильне Поле знайдено фрагменти посуду бабин. типу. За нар. переказами, назва села походить від першого поселенця козака Ничипора Бобира. Істор. дата утворення — 1655. Н. входила до Яготин. сотні Переяслав. полку. 1781–1923 — село Пирятин. пов.; 1802–1925 — Полтав. губ.; до 1923 належало до Черняхів. волості. 1879 відкрито земську школу, а 1911 збудовано її нове двоповерх. приміщення. 1885 був 271 двір, проживали 515 осіб, діяла церква, працювали 38 вітряних млинів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Золотоніс., 1925–30 — Прилуц. округ; у лютому–жовтні 1932 та від 1954 — Київ., від жовтня 1932 до 1937 — Харків., 1937–54 — Полтав. обл.; 1923–30 — Ковалів., відтоді — Драбів., згодом — Яготин., від 2020 — Бориспіл. р-нів. 1925 було 511 дворів, проживали 1552 особи; 1930 — відповідно 531 і 2680. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 59 осіб; відкрито памʼят. хрест), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни загинули 190 воїнів-земляків (у центрі — памʼятник). У селі діяв птахорадгосп ім. Чапаєва, який мав понад 3 тис. га орних земель. Після аварії на ЧАЕС до Н. та Трубівщини переселили 340 жит. сіл Становище та Денисовичі Поліс. р-ну Київ. обл. Нині у Н. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок», Будинок культури, амбулаторія заг. практики сімей. медицини. 2016 освячено новозбудовану церкву Покрови Божої Матері. Побл. Трубівщини, в урочищі Калиновий Гай — джерело, вода якого містить багато срібла (використовують понад 270 р.). Серед видат. уродженців — співак-бандурист, диригент, нар. арт. УРСР А. Бобир, майстриня худож. вишивки, засл. майстер нар. творчості УРСР Г. Грабовська, прозаїк-гуморист В. Семеняка, спортсменка (гребля академічна) Н. Щербак, громад.-політ. діяч П. Бобир-Бохановський. Тут минули дит. роки громад.-політ. діяча, друкаря І. Бохановського (Бобир-Бохановський).
С. М. Скорозвон
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
