НІГІЛІ́ЗМ ПРАВОВИ́Й — різновид соціального нігілізму як родового поня­т­тя; вияв деформації правової сві­домості (індивіда, групи, прошарку, су­спільства), що полягає у негативному ставлен­ні до цін­ності права, його ролі, значе­н­ня, принципів, від­повід­них порядків тощо. Н. п., що є антиподом правової культури, може бути актив. (су­проводжується певними діями) і пасив. (на рівні пере­живань, емоцій, почут­тів); стійким (існує по­стійно в певному середовищі); ситуатив. (виникає і зникає спонтан­но); зʼяви­тися як результат незадоволе­н­ня субʼєкта своїм соц.-правовим статусом, не­адекватним, на його думку, влас. можливостям; існувати у прямій і прихов. формах (від скептич. ставле­н­ня до права, як найбільш дієвого регулятора сусп. від­носин, до повної зневіри у його реал. і потенц. можливостях). Причини Н. п. мають глибоке істор., екон. та соц. корі­н­ня: без­правність людини, тоталітарні режими, ре­пресії тощо; низький рівень правової культури су­спільства та низька якість законодавства при надмір. кількості нормативно-правових актів; від­сутність необхід. ділових компетентностей у носіїв владних повноважень; ігнорува­н­ня ролі права як обʼєк­та і чин­ника реформатор. змін; нехтува­н­ня самобутністю народів. Осн. шляхи подола­н­ня Н. п.: під­вище­н­ня рівня правової культури, обі­знаності з правом та правового вихова­н­ня; зміцне­н­ня закон­ності та правового порядку; під­вище­н­ня рівня ефективності законодавства; реалізація принципу від­повід­альності держави перед людиною і громадянським су­спільством; утвердже­н­ня принципу верховенства права та верховенства закону, демократ. і гуманіст. правових цін­ностей, європ. правових стандартів.