Нігматі Рашит

НІГМАТІ́ Рашит (Ниғмәти Рәшит; справж. — Ниғмәтул­лин, Нігматул­лін; 27. 01 (09. 02). 1909, с. Дінгізбай, нині Самар. обл., РФ — 13. 10. 1959, м. Уфа, Башкорто­стан, РФ) — башкирський поет, драматург, пере­кладач. Нар. поет Башкорто­стану (1959). Член СП СРСР (1938). Після смерті батьків із 12-ти р. виховувався в дит. будинках Самари, м. Біла Церква (нині Київ. обл.). Від 1924 — в Уфі, де навч. у школі-інтернаті для дітей-сиріт, закін. робітфак (1930). На журналіст. роботі. Від 1937 — літ. консультант, від 1943 — відп. секр. правлі­н­ня СП Башкорто­стану; 1948–49 — ред. Башдерж­видаву. Писати вірші почав у 17-річ. віці, дебютував 1933 поет. зб. «Кереш» («Вступ»). Автор низки зб. віршів і поем про життя башкир. народу в 1920–30-і рр., події 2-ї світової вій­ни, а також пʼєс на актуал. теми — «Урман шаулай» («Ліс шумить», 1942), «Уның йондоҙо» («Його зірка», 1948), «Ағиҙел ярын­да» («На березі Білої», 1950), кн. для дітей — «Ҡыҙымдың hорауҙа­рына яуаптар» («Від­повіді на пита­н­ня моєї дочки», 1944), «Килә­сәк­кә сәйәхәт» («Подорож у майбутнє», 1947) тощо. В Уфі опубл. зібр. його творів у 3-х (1958–64) та 2-х (1982–83) томах. Пере­клав башкир. мовою «Слово о полку Ігоревім» — «Игорь полкы тура­hын­да hүҙ» (1951), окремі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, В. Маяковського та ін. Вірші Н. пере­кладено рос., укр., чувас., узбец., груз. та ін. мовами. На його честь на­звано вулицю в Уфі та багатьох насел. пунктах Башкорто­стану, у с. Велика Чернігівка встановлено мемор. дошку, присвяч. Н., Г. Давлетшину та Х. Давлетшиній.

Завантажити статтю