КРИ́ВЧЕ — фракійське городище. Виявлене на правому березі р. Циганка (притока р. Нічлава) по­близу с. Кривче Борщівського ра­йону Тернопільської області. 1976 і 1979 його досліджувала Дністровська археологічна екс­педиція Київського університету під керівництвом Ю. Малєєва. Зведене на пізньому етапі голі­градської культури в 9–7 ст. до н. е. (най­східніше городище цієї культури) з метою захисту мешканців навколишніх поселень від нападів кочівників-кім­мерійців. Площа понад 3 га була за­мкнута оборон­ним кільцем (вал і рів довжиною 670 м). Нині висота валу — 2,2 м від дна рову. Фронтальний схил укріплений камі­н­ням. Виявлено 5 напів­землянкових жител овальної і прямокутної форми, поруч із ними — господарські ями різних форм і при­значе­н­ня. Серед знахідок — поховальна урна у ви­гляді тюльпаноподібної посудини й унікальна скульптура жінки з довгою шиєю і вузькою талією (статуетка типу Кривче-Теляк). Городище існувало до появи на цій території скіфів із Західного Поді­л­ля (середина 7 ст. до н. е.).