Ніжинське Троїцьке кладовище
НІ́ЖИНСЬКЕ ТРО́ЇЦЬКЕ КЛАДОВИ́ЩЕ Створ. у 1770-х рр. на пн. околиці сучас. м. Ніжин (Черніг. обл.) відповідно до указу рос. імператриці Катерини ІІ від 25 травня 1772 про заборону масових поховань на церк. цвинтарях і влаштування громад. кладовищ поза межами насел. пунктів. Займає тер. бл. 2 га, містить понад 2 тис. поховань (загалом — у межах 5-ти тис. за рахунок пізніших повтор. поховань у істор. частині). 1986 закрите для регуляр. поховань. Офіц. назва у рад. часи — Ніжин. центр. міське кладовище. Структурно складається з 2-х істор. кладовищ: власне Троїцького — за назвою однієї з міських церков, за якою було закріплено обслуговування обряду поховання (або Мироносиц. — за назвою каплиці, збуд. на тер. кладовища), тут ховали місц. жителів, переважно православ. віросповідання, та Грецького — етноконфес. кладовища, облаштованого для поховань ніжин. греків — представників Ніжин. православ. братства (або Ніжин. грец. колонії). На його тер. знаходиться найдавніше з виявлених датованих поховань (1782). Обидва кладовища обʼєднали в одне наприкінці 19 ст. З огляду на поховання представників міської станової, торг. й інтелектуал. еліти, від серед. 19 ст. й донині кладовища (насамперед Грец.) є найбільш престиж. місцем для поховань.
На тер. сучас. Н. Т. к. сформувалося кілька темат. некрополів. Грец. етноконфес. некрополь локалізов. винятково на істор. грец. частині. Найвідоміші поховання — купців, громад. діячів і меценатів Г. Кроміді та братів А. і М. Зосимів, купця І. Мецовіта, представників купец. родин Маврулісів, Арабаджи та ін. Натомість темат. військ. некрополь здебільшого локалізов. на тер. істор. Троїц. кладовища. Одиничні поховання військовиків зʼявилися тут у часи 2-ї світової війни. Троє з них — І. Романенко, О. Сорокін, Ф. Пустовгар — загинули безпосередньо під час бойових дій, їхні могили є памʼятками історії місц. значення, ще кілька десятків поховань — померлі у Ніжині військовики у 1940–80-х рр. Останнє військ. поховання на тер. Троїц. кладовища — Ю. Брюховця, який загинув 1982 в Афганістані. Тут розміщено кілька мемор. ділянок зі спіл. похованнями: рад. воїнів періоду 2-ї світової війни, які загинули під час оборони та звільнення Ніжина; учасників молодіж. антинацист. підпіл. організації під керівництвом Я. Батюка; також виявлені, але не позначені (через пізніші повторні поховання) місця спіл. поховання воїнів армій нацист. Німеччини та її союзників (нім., італ. і угор. дільниці). На тер. сучас. Троїц. кладовища у 1-й третині 19 ст. почав формуватися некрополь професури Ніжин. ВШ, поховання тривають донині. Серед похованих — академік АПНУ, ректор Ніжин. пед. інституту Ф. Арват, проф. М. Бережков, М. Лілеєв, О. Покровський, В. Рєзанов, І. Семенов, І. Турцевич, А. Добіаш, П. Заболоцький, В. Забугін, викл. малювання Р. Музиченко-Цибульський, викл. Закону Божого О. Мерцалов, А. Хойнацький, відомі випускники І. Павловський, М. Сайко. На тер. Н. Т. к. було 2 культові споруди: деревʼяна каплиця св. жінок-мироносиць (збуд. біля входу до істор. Троїц. кладовища у 2-й пол. 19 ст., не збереглася, у 1980-х рр. тут облаштовано місце для громад. панахид) і мурована цвинтарна (безпарафіял.) церква св. рівноапостол. імператора Костянтина і матері його св. рівноапостол. цариці Олени (зведена 1819–21 на кошти грец. громади Ніжина на сх. межі істор. Грец. кладовища — нині центр. алея сучас. кладовища). Серед надмогил. знаків переважають пласкі призматичні вертикально встановлені стели на одно- чи двоступ. призматич. базі з відкритими переважно чотирикут. гробницями. Також досить поширеними є метал. хрести, виковані із розплющеного прута. Памʼятники дорев. поховань (часто відірвані від місця поховання внаслідок пізніших повторних поховань) представлені або надмогил. плитами, або часто вживаними у свій час формами надгробків, виготовленими з граніту чи пісковику: дерево з обрізаним гіллям, циліндрична колона на призматич. базі, чотиригранна звужена угорі стела тощо. Відрізняються від решти памʼятники з найдавніших грец. поховань. Це виконані із червоного чи чорного граніту складні конструкції: установлені одна на одній призматич. бази, циліндричні або конічні (звуженою частиною донизу) колони та призматичні навершя, увінчані по центру невеликим хрестом. Заг. висота таких надгробків — не більше 1,5 м. Їх збереглося бл. 10-ти, й лише кілька з них не відірвані від місця первіс. розташування. Наявні також кілька поховань із надмогил. знаками, що містять автор. барельєфні та скульптурні роботи (погруддя померлих), — усі повоєн. часу. Абсолютна більшість могил на тер. сучас. Троїц. кладовища — звич. ґрунтові поховання, проте під час різних земел. робіт на тер. істор. частини кладовища були виявлені поховання у цегляних камерах-склепах. За істор. (зокрема графіч.) джерелами встановлено, що на тер. істор. Грец. кладовища їх знаходилося декілька, однак до нашого часу вони не збереглися. Єдиним своєрід. кенотафом є перенесений сюди у серед. 1980-х рр. з ін. кладовища Ніжина памʼятник зі зруйнов. могили латис. художника Ю. Феддерса.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
